Переворська культура: відмінності між версіями

''Пшеворська культура'' на території [[Україна|України]] датується І-ІІІ ст. н. е. "Питання етнічної належності носіїв пшеворської культури на території Верхнього [[Подністров'я]] і Західної [[Волинь|Волині]] вирішується з урахуванням відчутного впливу, починаючи з І ст.. н. е., з боку [[Зарубинецька культура|зарубинецьких]] ранньослов'янських племен, а також зіставленням східнопшеворських пам'яток із старожитностями черняхівської культури і ранньосередньовічних слов'янських племен [[Подністров'я]]. Дослідження (В. Д. Баран, [[Винокур Іон Срульович|І. С. Винокур]], Д. Н. Козак) показали, що в першій половині І тисячоліття н. е. тут відбувався процес формування однієї з груп [[східні слов'яни|східнослов'янських]] [[Плем'я|племен]]. Щодо окремих пшеворських поховань із зброєю, то вони, очевидно, пов'язані з населенням Моравії, яке прийшло в рух у зв'язку з початком «великого переселення народів».

 

 

Культура названа по назві селища [[Пшеворськ]]а, де були вперше знайдені зразки виробів. Змінила [[Лужицька культура|Лужицьку культуру]], поширившись на більшу територію. На Сході, у північній Україні і Південній [[Білорусь|Білорусі]], межувала з [[Зарубинецька культура|Зарубинецькою культурою]], з якою мала споріднені риси, формуючи єдиний комплекс Пшеворської і Зарубинецької культур. Тут ми можемо побачити витоки двох великих націй — польської (з Пшеворської культури) і української (з [[Зарубинецька культура|Зарубинецької культури]]).