Імператор Ґо-Дайґо: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MobyBot (обговорення | внесок) м →Життєпис: replaced: принцем → принцом за допомогою AWB |
|||
Рядок 38:
У 1324 році готував змову проти сьоуна Фуджівара-но Йоріцуне, проте її було відкрито. Ґо-Дайґо зумів виправдатися, водночас незабаром інспірував повстання проти [[сьоґун]]а.
У 1326 році помер спадкоємець трону Кунійосі. Його місце, незважаючи на протест імператора, обійняв представник іншої гілки — Кадзухіто. У 1331 році Ґо-Дайґо організував нову знову, проте її було відкрито. Тоді імператор зібрав священні реліквії, що давали право на Хризантемовий трон, втік до провінції Каваті під захист військовика Кусунокі Масасіге. В результаті розпочалася бороться з
Колишній імператор не давно стояв осторонь політики. Було організовано партизанський рух проти нового імператора, який очолив син Ґо-Дайґо — [[Принц Морійосі|Морійосі]]. Також його підтримав храм Енрякудзі на горі Хіей, потім приєднався Кусунокі Масагіте. Після успіхів цих сил у 1333 році Ґо-Дайґо повернувся до політики та очолив повстання. Розпочалася війна проти клану Ходзьо, який фактично контролював [[Шьоґунат Камакура|сьоґунат Камакура]]. Того ж року на бік Ґо-Дайґо перейшов командувач армії сьоґуната Асікаге Такаудзі. Останній допоміг Ґо-Дайґо захопити Кіото. Інший військовий сьогуна — Нітта Йосісада — також перейшов на бік Ґо-Дайґо й захопив столицю сьогунів з роду Міномото, поваливши владу [[Принц Морікуні|принца Морікуні]]. Цим завершився період володарювання Міномото в Японії. Більшість представників роду Ходзьо здійнили сепуку.
| |||