Панчен-лама: відмінності між версіями

Щодо нинішнього Панчен-лами виникла конфліктна ситуація. Уряд [[КНР]] присвоїло цей статус ГҐ'ялцену Норбу, у той час як Тибетський уряд у вигнанні і Далай-лама XIV визнають [[ГендунаҐендун Чок'ї Німу|Ґендуна Чок'ї Німу]], який зник у 1995 році.

Панчен-лама несе особисту відповідальність за знаходження [[реінкарнації]] наступного Далай-лами, і навпаки. При цьому пошук наступної реінкарнації є суто релігійним питанням, пов'язаним із складними ритуалами і напрацьованими традиціями. Під час пошуку Панчен-лами остаточне рішення повинен приймати Далай-лама. Ця традиція виникла ще з часів п'ятого Далай-лами, [[ЛобсангаЛобсанґа ГҐ'яцо]], який нарік Панченом свого наставника - — [[ЛобсангаЛобсанґ Чок'ї Ґ'ялцен|Лобсанґа Чок'ї ГҐ'ялцена]], ученого з монастиря [[Ташилунпо]] ву [[ШигадзеШиґадзе]]. Три попередні реінкарнації ЛобсангаЛобсанґа Чок'ї Г'ялцена також були визнані Панчен-ламами.

У подальшому Далай-лама визнав п'ятим Панчен-ламою [[ЛобсангаЛобсанґа Єше]]. Сьомий Далай-лама визнав шостим Панчен-ламою [[Лобсанґ Палден Єше|Палдена Єше]], який, у свою чергу, розпізнав Восьмого Далай-ламу, а Восьмий Далай-лама розпізнав Сьомого Панчен-ламу.

Із моменту виникнення лінії, резиденцією Панчен-лами став зазначений вище монастир [[Ташилунпо]], заснований у 1447 році Далай-ламою І [[ГендуномҐендуном Дубпою]].

У першій третині XX століття відбувся конфлікт між Далай-ламою ХІІІ [[Тхуптеном ГҐ'яцо]] і Панчен-ламою ІХ [[Тхуптеном Чок'ї Німою]]. На той час Тибет потребував сильної армії, і буддійський першоієрарх звелів зробити жорсткішою податкову політику по відношенню до монастирів. Це викликало незадоволення адміністрації Ташилунпо. У 1923 році Панчен-лама виїхав із Тибету в Богдо-Ханську Монголію, а звідти - у Східний Китай, де вступив у контакт із китайським урядом Гоміньдану, яке призначило його своїм "уповноваженим на західному кордоні". У 1932 році Далай-лама закликав Панчен-ламу повернутися, однак той відмовився. Протистояння закінчилося тільки зі смертю обох ієрархів у 1930-х роках.

У 1959 році, після того як в У-Цанг увійшли війська НОАК и Далай-лама емігрував до Індії, Панчен-лама Х став головною політичною фігурою в Тибеті. Однак через дев'ять років його посадити до китайської в'язниці, звільнено у 1977 р., при цьому до 1982 року він утримувався в Пекіні під домашнім арештом. У 1983 році він одружився з китаянкою, у нього народилася донька. У 1989 році, перебуваючи в Шигадзе, він несподівано помер у віці 51 року. Відомий факт, що перед смертю він виголосив промову із засудженням китайської окупації Тибету. Деякі організації критикували його, називаючи китайською маріонеткою, однак Далай-лама і більшість буддійських лам іта вчених вважали, що він зробив усе можливе, потрапивши у скрутну ситуацію, і намагався всіляко допомогти людям.

[[14 травня]] [[1995]] року [[Далай-лама]] оголосив новим Панчен-ламою шестирічного [[ГендунаҐендун Чок'ї НімуН'їма|Ґендуна Чок'ї Н'їма]]. Китайський уряд негайно відреагував і вказав на іншу дитину — - ГҐ'ялцена Норбу, а ГендунаҐендуна Чок'ї НімуН'їма було взято "''під захист"'' правоохоронними органами КНР і його місцезнаходження до сьогодні невідоме.