Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі ,  2 роки тому
м
→‎top: replaced: пам"ят → пам'ят за допомогою AWB
У 18 та 19 століттях відоме, як слобода Железняки, значну частину населення якого становили старообрядці. У 1875 році общиною старообрядців, що сформувалась у селі, було побудовано дерев"яну Свято-Покровську церкву, яка зберіглась до теперішнього часу (в ній нині розташований сільський клуб). Навкруги села розташовувались непоодинокі хутори-садиби селян-хліборобів, які мали по 3-6 десятин малопродуктивної піщаної землі у власності та обробляли її. При проведенні колективізації хутори були знищені, а їх мешканців примусили розібрати та перевезти свої оселі до Залізняка.
 
До цього часу у пам"'яті старих жителів села зберіглись назви окремих з тих хуторів - Лихотворищина, Мократичі, Лівончиків хутір, Шкрудєва гора, Голопузівка.
 
До Другої світової війни на радянський манер село називали Желєзнякі. Щодо назви села немає однозначного підходу та тлумачення: його називають Железняк, Желєзняк, Залізняк. Українське населення села та оточуючих населених пунктів називає його - Желєзняк, хоча після Другої світової війни чиновники тодішнього СРСР переіменували його на Залізня ( дата переіменування невідома). На одному з старих цвинтарів села зберігся релігійний пам'ятник, у вигляді гранітної стели з хрестом, встановлений у 1911 році, на якому наявний напис : " Крестьянам общества деревни Железняка июня 1911 года Христос Воскресе + Упокой Господи души их " .
19 755

редагувань