Будинок мистецтв Брегенц: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м replaced: в якості → як, <br /> → (9) за допомогою AWB
MobyBot (обговорення | внесок)
м →‎Загальні положення: replaced: памят → пам'ят за допомогою AWB
Рядок 9:
Будинок мистецтв Брегенц відноситися до архітектурних та основоположних видатних виставкових будинків для сучастного мистецтва в Європі. Площа виставки завбільшки 1880 м² простягається на першому та третьох верхніх поверхах КУБ Арени. В будинку мистецтв виставляються роботи міжнародних сучасних художників, які здебільшого створені спеціально для приміщень будинку мистецтв. КУБ має власну колекцію з двома головними напрямими: зібрання архівне мистецтво архітектури та зібрання австстрійського сучасного мистецтва. Він починався ще до відкриття у 1997 році з купівлею робіт австрійських сучасніх митців таких як Марія Лассніг, Валі Експорт та Хаймо Цоберніг, а також творів міжнародних митців на перетині мистецтва та архітектури. З 2009 зібрання додатково поповнюється за рахунок робіт художників, що там виставляються, серед них великі пожертвування від Дональда Джуд та Пер Кікербай.
 
Будинок мистецтв Брегенц з його виставками та проектами приймає виклик не лише щодо міжнародних проблем. Одночасно з проектами в Форальберг вноситься вклад до культурної самобутності. Наприклад, виразом функції поглиблення самобутності будинком мистецтв Брегенц є робота Готфріда Бехтольда „Підпис 02“ з дамби Зільврета, твір „Правда перед владою“ американського митця Дженні Хольцер в 2004 році, в якому широкоформатний текст відображався на архітектурних та природних памяткахпам'ятках у всій землі Форальберг, або ландшафтний проект „Горизонтальне поле“ британського скульптара Антоні Гомлі реалізований з серпня 2010 по квітень 2012 року.
 
Додатково до масшабних авторитетних виставок в типових приміщеннях будинку мистецтв КУБ презентує в КУБ-Арена проекти, які є більш загальними та міждисциплінарними. КУБ-Арену запроектовано як мистецьку та посередницьку платформу на першому поверсі будинку мистецтв як дискурсивну поєднальну ланку між архітектурою та виробництвом.