Відмінності між версіями «Метали»

зумовлений надзвичайною рухливістю валентних електронів у кристалічних ґратках, утворених позитивними металічними йонами. В атомах металів 1 і 2 (лужні і лужноземельні метали) та 13 — 17 груп заповнюються si p електронні підоболонки атомів, у металах d- та f-блоків — підоболонки d (перехідні метали) і f (лантаноїди і актиноїди). Біля 80 % хімічних елементів є металами.
== Історична довідка ==
 
Див. також [[Історія металургії]]
 
В стародавні часи і в середні віки вважалося, що існує лише сім металів: [[золото]], [[срібло]], [[мідь]], [[олово]], [[свинець]], [[залізо]], [[ртуть]]. За уявленнями [[алхімія|алхіміків]] метали зароджувалися в земних надрах під впливом променів планет і поступово украй повільно удосконалювалися, перетворюючись на срібло і золото. Алхіміки вважали, що метали — речовини складні, які складаються з «металічного начала» (ртуті) і «начала горючості» (сірки). На початку 18 століття набула поширення гіпотеза, за якою метали складаються із землі і «вогняної субстанції» — [[флогістон]]у.
 
 
У 1860-1863 роках методом [[спектральний аналіз|спектрального аналізу]] були відкриті [[Cs]], [[Rb]], [[Tl]], [[In]]. Відкриття радіоактивності наприкінці 19 століття дало поштовх успішним пошукам природних радіоактивних металів. І, нарешті, методом ядерних перетворень починаючи з середини 20 століття штучно отримано радіоактивні метали, зокрема, [[трансуранові елементи]].
 
==Цивілізаційне значення відкриття металів==