Свинець: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 78.111.187.48 (обговорення) до зробленого Viktor Legend
Рядок 7:
==Загальний опис==
 
Українське слово «свинець» є похідним від [[Праслов'янська мова|праслов'янського]] ''*svinecь'', від якого також походять назви цього металу у деяких [[слов'янські мови|слов'янських мовах]]: [[Білоруська мова|біл.]] ''свінец'', {{lang-ru|свинец}}, [[Давньоруська мова|дав.-рус.]] і [[Церковнослов'янська мова|церковнослов.]] '''СВИНЬЦЬ''', [[Словенська мова|словен.]] ''svinc'' (більшість слов'янських назв свинцю споріднені з українським словом [[Станум|«олово»]]). Праслов'янське ''*svinecь'' споріднене з литовським ''švinas'' («свинець») та латиським ''svins'' (так само), подальші зв'язки неясні<ref>{{Cite book|title = Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>. Припускалася спорідненість з грецьким ''κυανος'' («синя речовина»), яке порівнюють, у свою чергу, з [[Хеттська мова|хеттським]] ''kuuanna(n)'' ([[Купрум сульфат|«мідний купорос»]], «коштовний камінь»). Інша версія пов'язує ''*svinecь'' з [[Осетинська мова|осетинським]] ''(ӕ)фсӕн'' («леміш», «залізо») та [[Афганська мова|афганським]] ''ospina'' («залізо»)<ref>{{Cite book|title = Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>.
Густина свинцю 11,34 г/см<sup>3</sup>; t<sub>плав</sub> 327,6<sup>о</sup>С, t<sub>кип</sub> 1745<sup>о</sup>С. Свинець хімічно мало активний. На повітрі досить швидко покривається тонкою плівкою оксиду. Кристалічна ґратка кубічна гранецентрована.
 
Зазвичай свинець трапляється у вигляді руди [[галеніт]]у, іноді у вигляді [[самородок|самородків]]; є кінцевим, стабільним продуктом розпаду [[Уран (хімічний елемент)|уран]]у. Свинець&nbsp;— найм'якший і найслабший з використовуваних металів із низькою [[точка плавлення|точкою плавлення]], поганий [[провідник]] електрики, стійкий до кислотної [[корозія|корозії]], може бути отруйним, накопичується в організмі під час уживання [[вода|води]] зі свинцевих труб, використання: [[фарба|фарби]] на основі свинцю і [[бензин]]у з його добавками. Є ефективним захистом проти [[радіація|радіації]], використовується в [[гальванічний елемент|гальванічних елементах]], [[скло|склі]], [[кераміка|кераміці]] і сплавах типу [[олово|олова]] й у припої.
 
== Походження назви ==
[[Файл:Saturn symbol.svg|міні|100px|Сатурн як [[Алхімія|алхімічний]] символ свинцю]]
Українське слово «свинець» є похідним від [[Праслов'янська мова|праслов'янського]] ''*svinecь'', від якого також походять назви цього металу у деяких [[слов'янські мови|слов'янських мовах]]: [[Білоруська мова|біл.]] ''свінец'', {{lang-ru|свинец}}, [[Давньоруська мова|дав.-рус.]] і [[Церковнослов'янська мова|церковнослов.]] '''СВИНЬЦЬ''', [[Словенська мова|словен.]] ''svinc'' (більшість слов'янських назв свинцю споріднені з українським словом [[Станум|«олово»]]). Праслов'янське ''*svinecь'' споріднене з литовським ''švinas'' («свинець») та латиським ''svins'' (так само), подальші зв'язки неясні<ref>{{Cite book|title = Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>. Припускалася спорідненість з грецьким ''κυανος'' («синя речовина»), яке порівнюють, у свою чергу, з [[Хеттська мова|хеттським]] ''kuuanna(n)'' ([[Купрум сульфат|«мідний купорос»]], «коштовний камінь»). Інша версія пов'язує ''*svinecь'' з [[Осетинська мова|осетинським]] ''(ӕ)фсӕн'' («леміш», «залізо») та [[Афганська мова|афганським]] ''ospina'' («залізо»)<ref>{{Cite book|title = Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>.
 
Слово «оливо» походить від праслов'янського ''*olovo'' («олово», «свинець»), похідними від якого є назви цього металу у більшості слов'янських мов: біл. ''волава'', [[Польська мова|польськ.]] ''ołów'', [[Хорватська мова|хорв.]], [[Чеська мова|чеськ.]] і [[Словацька мова|словац.]] ''olovo'', [[Болгарська мова|болг.]] і [[Македонська мова|макед.]] ''олово'', [[Сербська мова|серб.]] ''олово/olovo''.
Рядок 76 ⟶ 70:
| Інші країни || align="right"|226
|}
</div>
 
== Поширення ==