Кам'янецьке Свято-Троїцьке братство: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль
Haida (обговорення | внесок)
Рядок 6:
Статут прийнято на основі статуту Львівського Успенського братства. Він передбачав відповідні міри покарання, які були різними: оплата воском на церковні справи, арешт у церковній башті або ж взагалі анафема — відлучення від церкви.
 
Це братство володіло значною нерухомістю та грошовими сумами, що сприяло активній діяльності, зокрема утримувало церковний клір, підтримувало церкву у гарному стані. Значні пожертви надавала родина Грабовецьких та майстри шевського цеху, які повним складом увійшли до цього церковного братства.
 
Тривала боротьба з католиками і уніатами тривала з 1596 року, з часів Берестейської унії. Значну підтримку братство отримувало від православного намісника Климентія Троїцького. Активно стало діяти братська друкарня. Саме тут 1601 роком датовано перший в Україні книжковий знак – екслібрис, яким позначав свої книги міський цеховий майстер Стефан Самборський.

У паперах 1603 року згадується судовий розгляд, за результатами якого Свято-Троїцькій церкви був передано будинок, раніше подарований церкви міщанином Яковом Ковалем. У цьому ж документі зустрічається перша згадка про церковне братство, що був при храмі. В матеріалах справи значилося, що будинок був у розпорядженні братства з давніх часів.
 
1616 року після знищення у пожежі церкви Св. Трійці. Втім, на кошти братства доволі швидко було відбудовано кам'яний трьохконховий храм. У 1650-х роках відзначено активною співпрацею з православним намісником Михайлом Ловецьким. Після захоплення у 1672 році османськими військами міста братство на деякий час припинило існування, оскільки усі церкви були перетворені на мечеті.