Блатенське князівство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис, стиль, вікіфікація
Рядок 1:
[[Файл:Regnum Carantanum.PNG|міні|праворуч|250пкс|Територія [[Блатенське князівство|Блатенського князівства]] (Spodnja Panonija)]]
'''Блатенське князівство''' також відоме, як [[Панонське князівство]] ({{lang-sk|Blatenské kniežatstvo}}, {{lang-sl|Spodnja Panonija}}, {{lang-bg|Блатенско княжевство}}, {{lang-hu|Balatoni Fejedelemség}}) ([[839]]/[[840]]  — [[876]])  — слов'янська держава в районі Блатенського озера (сучасне озеро [[Балатон]] на території [[Угорщина|Угорщини]]) зі [[столиця|столицею]] у місті [[Блатноград]]. Займало територію між [[Драва|Дравою]] на півдні, [[Дунай|Дунаєм]] на сході, [[Грац]]ем на заході та Веспремом на півночі.
 
[[Файл:Pribina, Nitra (2008).jpg|міні|ліворуч|100пкс|]]
 
== Історія ==
 
[[Файл:Central europe 9th century.png|міні|ліворуч|150пкс|[[Великоморавія]] часів Ростислава та Святополка]]
...
[[Файл:Balkans850.png|міні|праворуч|200пкс|Балкани у 850 році, підписано [[Панонське князівство]]]]
У [[901]] році територія була захоплена [[угри|угорцями]]. У X-XIIX—XII століттях більша частина місцевого [[Західні слов'яни|західно-слов'янського]] населення зазнала ранньої [[мадяризація|мадяризації]], а в західній його частині ([[Бургенланд]])  — [[германізація|германізації]], хоча невелика його частина, що пізніше ідентифікувала себе як [[хорвати]], зберігалася дисперсним розселенням у сільській місцевості цього регіону аж до кінця [[XIX]] століття]] .
{{Розширити розділ|дата=січень 2011}}
 
== Склад ==
 
[[Файл:Great Moravia-eng.png|міні|ліворуч|200пкс|[[Блатенське князівство]] поряд з [[Великоморавія|Великоморавією]] (див. цифри 20, 21, 22, 8 та 10)]]
Князівство складалось з декількох графств:
Рядок 22 ⟶ 21:
 
== Наслідки ==
 
[[Файл:Magyarorszag 1920.png|міні|праворуч|150пкс|[[Угорщина]] по [[Тріанонський договір|Тріанонському]] договору [[1920]]]]
З часомЗгодом інтенсивний процес [[Германізація|германізації]] і [[Мадяризація|мадяризації]] призвів до значного скорочення на цій території [[Слов'яни|слов'янського населення]] до початку [[20 століття|XX]] століття. Так, з 1. 171. 000 мешканців краю в [[1910]]  р. (перепис), 662. 000 (56,5 %) назвали рідною [[угорська мова|угорську мову]]; 220. 000 (18,8 %)  — слов'янські говірки близькі до [[сербо-хорватська мова|сербо-хорватської мови]] і близько 289. 000 (24,7  %)  — [[Німецька мова|німецьку]] (серед них були як [[євреї]], так і етнічні [[німці]]).
 
У період свого розквіту князівство було свого роду сполучною ланкою між [[Західні слов'яни|західними]] ([[Великоморавія|Велика Моравія]] на півночі) та [[Південні слов'яни|південними]] (на [[Балкани|Балканах]]) [[Слов'яни|слов'янськими]] народами, зруйнованою [[угри|угорськими]] нашестям.