Блатенське князівство: відмінності між версіями

'''Блатенське князівство''' також відоме, як [[Панонське князівство]] ({{lang-sk|Blatenské kniežatstvo}}, {{lang-sl|Spodnja Panonija}}, {{lang-bg|Блатенско княжевство}}, {{lang-hu|Balatoni Fejedelemség}}) ([[839]]/[[840]]  — [[876]])  — слов'янська держава в районі Блатенського озера (сучасне озеро [[Балатон]] на території [[Угорщина|Угорщини]]) зі [[столиця|столицею]] у місті [[Блатноград]]. Займало територію між [[Драва|Дравою]] на півдні, [[Дунай|Дунаєм]] на сході, [[Грац]]ем на заході та Веспремом на півночі.

У [[901]] році територія була захоплена [[угри|угорцями]]. У X-XIIX—XII століттях більша частина місцевого [[Західні слов'яни|західно-слов'янського]] населення зазнала ранньої [[мадяризація|мадяризації]], а в західній його частині ([[Бургенланд]])  — [[германізація|германізації]], хоча невелика його частина, що пізніше ідентифікувала себе як [[хорвати]], зберігалася дисперсним розселенням у сільській місцевості цього регіону аж до кінця [[XIX]] століття]] .

З часомЗгодом інтенсивний процес [[Германізація|германізації]] і [[Мадяризація|мадяризації]] призвів до значного скорочення на цій території [[Слов'яни|слов'янського населення]] до початку [[20 століття|XX]] століття. Так, з 1. 171. 000 мешканців краю в [[1910]]  р. (перепис), 662. 000 (56,5 %) назвали рідною [[угорська мова|угорську мову]]; 220. 000 (18,8 %)  — слов'янські говірки близькі до [[сербо-хорватська мова|сербо-хорватської мови]] і близько 289. 000 (24,7  %)  — [[Німецька мова|німецьку]] (серед них були як [[євреї]], так і етнічні [[німці]]).