Дикарів Митрофан Олексійович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MobyVan (обговорення | внесок) м →Джерела та література: removed: ¬ за допомогою AWB |
|||
Рядок 1:
[[Файл:Митрофан Дикарів.jpg|thumb|праворуч|Митрофан Дикарів.]]
'''Дикарів<ref>http://litopys.org.ua/rizne/etno03.htm</ref> Митрофан Олексійович''' (псевдоніми — '''М. Крамаренко, М. Крамар'''; [[31 травня]] ([[12 червня]]) [[1854]], слобода [[Борисовка (смт)|Борисівка]] на [[Східна Слобожанщина|Східній Слобожанщині]], тепер [[Бєлгородська область]], [[Росія]] — 14 (26) листопада [[1899]], м. [[Катеринодар]], тепер [[Краснодар]], [[Росія]]) — український і російський [[фольклорист]], [[етнограф]], [[мовознавець]],
== Біографія ==
Відомий український етнограф Митрофан Дикарів народився 31 травня 1854
З цього часу до кінця свого недовгого життя Митрофан Дикарів є активним учасником патріотичного кола діячів української культури, у якому поєднували свій талант та творчість найкращі сини Східної та Західної України - [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]], [[Франко Іван Якович|Іван Франко]], [[Гнатюк Володимир Михайлович|Володимир Гнатюк]], [[Вовк Федір Кіндратович|Федір Вовк]], [[Кониський Олександр Якович|Олександр Кониський]], [[Грінченко Борис Дмитрович|Борис Грінченко]]. З ними листується і Митрофан Дикарів, листи свої та праці пише він українською мовою, і навіть використовує іноді замість свого зросійщеного владою прізвища, український псевдонім М. Крамаренко, яким підписана частина його етнографічних творів.
Рядок 10:
Віддавши значну частину свого життя дослідженню народної культури українців Кубані, не забував Митрофан Дикарів і про рідну Східну Слобожанщину, проводячи постійно паралелі у своїх працях між побутом та життям українців Кубані та Східної Слобожанщини, та доводячи таким чином, на багатьох прикладах, духовну спорідненість українського життя на Кубані та Слобожанщині. Вказував Дикарів і на той великий вплив, що мала українська культура Південної Вороніжщини на життя та побут росіян Воронізької губернії та губернського міста Воронежу. Цим аспектам поширення української культури серед сусідів-росіян присвятив Митрофан Дикарів свою працю ''«Нарис Воронізького міщанського говору, порівняно з українсько-руським наріччям»''. Звичаям українців своєї малої батьківщини присвятив Дикарів ще одну свою працю – ''«Народний календар Валуйського повіту (Борисівської волості) у Вороніжщині»''.
Помер Митрофан Дикарів 14 листопада 1899
== Літературна і наукова діяльність ==
|