Дикарів Митрофан Олексійович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Джерела та література: removed: ¬ за допомогою AWB
Рядок 1:
[[Файл:Митрофан Дикарів.jpg|thumb|праворуч|Митрофан Дикарів.]]
'''Дикарів<ref>http://litopys.org.ua/rizne/etno03.htm</ref> Митрофан Олексійович''' (псевдоніми&nbsp;— '''М. Крамаренко, М. Крамар'''; [[31 травня]] ([[12 червня]]) [[1854]], слобода [[Борисовка (смт)|Борисівка]] на [[Східна Слобожанщина|Східній Слобожанщині]], тепер [[Бєлгородська область]], [[Росія]]&nbsp;— 14 (26) листопада [[1899]], м. [[Катеринодар]], тепер [[Краснодар]], [[Росія]])&nbsp;— український і російський [[фольклорист]], [[етнограф]], [[мовознавець]], діснийдійсний член [[НТШ]] з [[1899]].
 
== Біографія ==
 
Відомий український етнограф Митрофан Дикарів народився 31 травня 1854-го року у слободі Борисівці Валуйського повіту [[Воронізька губернія|Воронізької губернії]] (тепер це селище – райцентр Білгородської області Росії). Навчався він у Воронізькій духовній семінарії, яку не зміг закінчити через те, що його було звинувачено у''«державному злочині»'' та ''«неблагонадійності»'' (він читав та розповсюджував серед товаришів книги революційного змісту). Весь свій талант віддав Митрофан Дикарів справі вивчення життя українського народу на найсхідніших околицях рідної української землі – на [[Східна Слобожанщина|Східній Слобожанщині]] (своїй батьківщині) та [[Кубань|Кубані]]. Етнографічне дослідження Воронізької губернії розпочав Митрофан Дикарів своєю працею ''«Прислів'я, приказки, прикмети і повір'я Воронізької губернії»''. Багато він зробив і для збереження для нащадків безцінних відомостей з життя українців Кубані у ХІХ столітті. Не маючи можливості друкуватися у Росії, де з 1863-го року було заборонено українське друковане слово, Митрофан Дикарів видає свої праці у Львові, завдяки щирій допомозі місцевих українських науковців з [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового Товариства імені Шевченка]], і серед цих праць Дикарева однією з найвідоміших є ''«Чорноморські народні казки й анекдоти»'', що побачили вперше світ у 1896-му році.
 
З цього часу до кінця свого недовгого життя Митрофан Дикарів є активним учасником патріотичного кола діячів української культури, у якому поєднували свій талант та творчість найкращі сини Східної та Західної України - [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]], [[Франко Іван Якович|Іван Франко]], [[Гнатюк Володимир Михайлович|Володимир Гнатюк]], [[Вовк Федір Кіндратович|Федір Вовк]], [[Кониський Олександр Якович|Олександр Кониський]], [[Грінченко Борис Дмитрович|Борис Грінченко]]. З ними листується і Митрофан Дикарів, листи свої та праці пише він українською мовою, і навіть використовує іноді замість свого зросійщеного владою прізвища, український псевдонім М. Крамаренко, яким підписана частина його етнографічних творів.
Рядок 10:
Віддавши значну частину свого життя дослідженню народної культури українців Кубані, не забував Митрофан Дикарів і про рідну Східну Слобожанщину, проводячи постійно паралелі у своїх працях між побутом та життям українців Кубані та Східної Слобожанщини, та доводячи таким чином, на багатьох прикладах, духовну спорідненість українського життя на Кубані та Слобожанщині. Вказував Дикарів і на той великий вплив, що мала українська культура Південної Вороніжщини на життя та побут росіян Воронізької губернії та губернського міста Воронежу. Цим аспектам поширення української культури серед сусідів-росіян присвятив Митрофан Дикарів свою працю ''«Нарис Воронізького міщанського говору, порівняно з українсько-руським наріччям»''. Звичаям українців своєї малої батьківщини присвятив Дикарів ще одну свою працю – ''«Народний календар Валуйського повіту (Борисівської волості) у Вороніжщині»''.
 
Помер Митрофан Дикарів 14 листопада 1899-го року в [[Краснодар|Катеринодарі]], бувши на той час архіваріусом Кубанського військового архіву та першим секретарем Товариства аматорів вивчення [[Кубанська область|Кубанської області]], яке сам і створив незадовго до власної смерті.
 
== Літературна і наукова діяльність ==