Фізіологія тварин і людини: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Krest0n0sec (обговорення | внесок)
Розшифрував скорочення та додав декілька гіперпосилань
Krest0n0sec (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Вікіфікувати|дата=Лютий 2007}}
 
'''Фізіо́логія твари́н і люди́ни''' — галузь [[наука|науки]], яка вивчає механізми і закономірності всіх проявів [[життєдіяльність|життєдіяльності]] [[організм]]у, його [[органи|органів]], [[тканини|тканин]], [[клітина|клітин]] та [[сублітинні утворення|сублітинних утворень]], використовуючи для вивчення й пояснення цих проявів методи й поняття [[фізика|фізики]], [[хімія|хімії]], [[математика|математики]] й [[кібернетика|кібернетики]].
Рядок 32 ⟶ 31:
Проблеми фізіології праці, спрямовані на знайдення засобів для підвищення [[теплостійкість|теплостійкості]] і працездатності організму, досліджують В. Васильківський, О. Борщевський, Е. Каган, П. Каплан, [[Вітте Микола Карлович|М. Вітте]], О. Фельдман та інші; фізіології спорту — М. Горкін.
 
Дослідження в галузі травлення й обміну речовин провадять Г. Фольборт, А. Воробйов, А. Стражеско, Я. Скляров, Т. Гурєєв, А. Ємченко, М. Спаський, Т. Свистун, [[Богач Петро Григорович|Петро Богач]]; фізіології травлення с.-г. тварин — О. Квасницький, М. Поніровський, В. Нікітин. Ф.Фізіологію розмноження с.-г. тварин досліджує О. Квасницький з співробітниками, фізіологію й біохімію лактації — В. Нікітин, умовнорефлекторну діяльність коней — X. Арський, фізіологію печінки — П. Никифоровський, розлади речовин — [[Ґжицький Степан Зенонович|Степан Ґжицький]].
 
Ендокринологічні дослідження, розпочаті раніше В. Данилевським і [[Рогович Микола|М. Роговичем]], продовжують в Українському Інституті експериментальної ендокринології в Харкові (Є. Приходькова, М. Каплан, Б. Альошин) та в інших установах. Взаємозв'язок між нервовою системою й ендокринними залозами вивчають С. Генес, В. Комісаренко та інші. Багато уваги присвячується фізіології кровообігу, дихання, процесам виділення (С. Ярослав, Є. Синельников, М. Горєв, М. Фролькіс, В. Березовський, Д. Кочерга, Н. Преображенський). У ряді лабораторій розвивається гістофізіологія і методика тваринних культур (Б. Альошин, А. Кротовський, О. Тимофєєвський).
 
В 1929 році створено Українське Товариство фізіологів, біохіміків і фармакологів, що є частиною Всесоюзного Товариства, яке відбуває свої з'їзди з актуальною науковою тематикою (перший з'їзд відбувся у Харкові).
 
Праці з фізіології друкуються у «Фізіологічному журналі» (орган Інституту Фізіології, з 1955 виходив українською мовою, з середини 1970-их pp. — рос.). Інститут видає також журнал АН УРСР і AH CCCP «[[Нейрофізіологія (журнал)|Нейрофізіологія]]».