Танкова армія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Зображення:Deut.1.PzArmee-Abzeichen.gif замінене на Зображення:Deut.1.PzArmee-Abzeichen.png за вказівкою користувача GifTagger. Причина: Replacing GIF by exac...
м replaced: 5-а → 5-та (3), 1-а → 1-ша, 3-я → 3-тя (4), Радзиевский А. И.  → Радзиевский А. И., typos fixed: 1-ої → 1-ї, виключенням → в за допомогою [[Project:A...
Рядок 1:
[[Файл:Deut.1.PzArmee-Abzeichen.png|міні|праворуч|100пкс|Емблема [[1-аша танкова армія (Третій Рейх)|1-оїї танкової армії]] [[Третій Рейх|Німеччини]]]]
 
'''Та́нкова а́рмія (ТА)''' — [[Об'єднання військове|оперативне об'єднання]] [[сухопутні війська|сухопутних військ]], що існувала у роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] та післявоєнний час, для вирішення оперативних завдань самостійно та у взаємодії з іншими об'єднаннями і [[Військове з'єднання|з'єднаннями]] [[Фронт (військове об'єднання)|фронту]] ([[Група армій|групи армій]]).
Рядок 6:
 
=== Танкові армії у складі Червоної армії ===
У [[Червона армія|Збройних Силах СРСР]] перші дві танкові армії ([[3-ятя танкова армія (СРСР)|3-ятя]] і [[5-ата танкова армія (СРСР)|5-ата]]) були сформовані у травні — червні [[1942]]. Пізніше був сформований ще ряд танкових армій.
 
Наказом [[Міністр оборони СРСР|наркома оборони]] була визначена наступна типова організаційно-штатна структура танкової армії: 3 [[танковий корпус|танкових корпуси]], окрема [[танкова бригада]], 1—2 стрілецькі дивізії і низка окремих частин. Фактично склад кожної танкової армії був різним і визначався директивою на її формування з врахуванням конкретної обстановки.
 
Так, у серпні [[1942]] [[3-ятя танкова армія (СРСР)|'''''3-ятя ТА''''']] мала у своєму складі 3 танкових корпуси, окрему танкову бригаду, мотострілецьку і 2 стрілецьких дивізії. У листопаді 1942 в [[Сталінградська битва|контрнаступі під Сталінградом]] '''''5 ТА''''' мала 2 танкових і 1 [[кавалерійський корпус]], окрему танкову бригаду і 6 стрілецьких дивізій.
 
Спочатку при створенні танкових армій вважалося, що вони повинні самостійно проривати [[Оборона|оборону]] противника силами своїх стрілецьких дивізій і розвивати успіх наступу танковими корпусами в оперативній глибині. Досвід застосування танкових армій взимку 1942/43 показав, що наявність у її складі стрілецьких і танкових з'єднань, що володіли різними [[маневр]]еними можливостями, украй ускладнює бойове застосування [[Армія|армій]] і ускладнює [[управління військами]], в особливості у оперативній глибині.
Рядок 22:
Будучи потужним засобом [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставки Верховного Головнокомандування]], ТА включалися до складу фронтів, що діяли на найважливіших напрямах і вирішували головні [[Бойове завдання|завдання]] в операціях груп фронтів. У більшості наступальних операцій вони складали рухливі групи фронтів і зазвичай діяли у відриві від загальновійськових армій на відстані від 10-30 до 50-80 км і більш. У ряді операцій ТА у взаємодії із загальновійськовими арміями брали участь в завершенні прориву тактичної зони оборони противника.
 
Таке застосування ТА було вимушеним і викликалося недостатньої кількістю танків безпосередньої підтримки піхоти у загальновійськових арміях. Проте, у всіх випадках ТА були головним засобом розвитку оперативного успіху. Їх стрімкі дії дозволяли проводити [[Військова операція|операції]] на велику глибину, у високих темпах та у деяких випадках без оперативних пауз. Темпи просування танкової армії у середньому становили 20-45 км, максимальні до 90 км на добу, а в окремих випадках і більш (наприклад, [[6-ата гвардійська танкова армія (СРСР)|6-й гв. ТА]] в [[Манчжурська операція|Маньчжурській операції]] — до 180 км); глибина [[наступ]]у від 75—100 до 700—820 км. У оборонних операціях танкові армії використовувалися для нанесення [[контрудар]]ів і утримання важливих рубежів як самостійно, так і у взаємодії із загальновійськовими арміями (стрілецькими з'єднаннями). Вони значно впливали на хід і результат ряду оборонних операцій фронтів. При [[Рубіж оборони|обороні рубежів]] в 1943—45 ТА отримували смугу шириною 20—50 км і завглибшки 8—20 км.
 
У роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] радянські танкові армії брали участь у всіх найважливіших стратегичних і фронтових операціях і внесли великий вклад до справи розгрому ворожих військ на радянсько-німецькому фронті і на [[Далекий Схід|Далекому Сході]]. [[Батьківщина]] високо оцінила [[подвиг]] особового складу ТА: всі танкові армії, що діяли у 1943—45 ТА стали [[Гвардія|гвардійськими]]; з'єднання, що входили до їх складу, і частини нагороджені [[Орден (нагорода)|орденами]] і удостоєні почесних найменувань. Після Другої Світової війни ТА були переформовані у механізовані армії.
 
=== Танкові армії у складі Вермахту ===
У [[Третій Рейх|нацистській Німеччині]] ТА створені наприкінці 1941 — початку 1942 на базі [[Танкова група|танкових груп]]. Всього у складі [[Вермахт]]у у 1944—45 було 6 ТА. Кожна з них включала 2—4 [[Армійський корпус|армійських]] і [[Танковий корпус|танкових корпуси]] (всього 8—28 [[Дивізія|дивізій]]). На відміну від радянських танкових армій, основу яких з 1943 складали танкові та механізовані з'єднання, у німецькій ТА до кінця війни за рідким виключеннямвинятком більшість з'єднань були [[Піхота|піхотними]], що обумовлювалося їх оперативним призначенням (у 1942—45 німецькі танкові армії в основному діяли як польові армії), а також величезними втратами в танках на східному фронті.
 
== Див. також ==
Рядок 44:
* Гейнц Гудериан Воспоминания немецкого генерала. Танковые войска Германии во Второй мировой войне. 1939—1945
* Гейнц Гудериан Танковые войска Германии. Практика танковой войны. Центрполиграф, 2008 ISBN 978-5-9524-3827-9
* Радзиевский А. ИА. И. Танковый удар. — М.: Воениздат, 1977.
 
[[Категорія:Військова організація]]