Відмінності між версіями «Кіровоградська операція»

м
replaced: 5-а → 5-та (6), 52-а → 52-га (2), 8-а → 8-ма (3), 53-я → 53-тя, Грылев А. Н.  → Грылев А. Н. (3), typos fixed: 3-ої → 3-ї (10), replaced: 2-и за допомогою [[Project:A...
м (replaced: 5-а → 5-та (6), 52-а → 52-га (2), 8-а → 8-ма (3), 53-я → 53-тя, Грылев А. Н.  → Грылев А. Н. (3), typos fixed: 3-ої → 3-ї (10), replaced: 2-и за допомогою [[Project:A...)
 
== Підготовка ==
Планування й підготовка наступальної операції розпочались у [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставці ВГК]] ще в листопаді [[1943]] року. На першому етапі радянські війська мали розгромити основні сили [[8-ама армія (Третій Рейх)|8-ї польової армії]] [[група армій «Південь»|групи армій «Південь»]] та вийти на рубіж річки [[південний Буг|Південного Бугу]]. [[Другий Український фронт|2-ийй Український фронт]] повинен був завдати головний удар по ворожих військах в районі [[Кропивницький|Кіровограду]], а допоміжні частини — по [[Христинівка|Христинівці]], назустріч військам [[Перший Український фронт|1-го Українського фронту]]. В планах було оточити й знищити великі ворожі угрупування в районі [[Канів|Канева]], [[умань|Умані]] та [[сміла|Сміли]]. Задум полягав у тому, щоб силами [[53-ятя армія (СРСР)|53-оїї армії]] (командувач — генерал-лейтенант [[Галанін Іван Васильович|І.Галанін]]), [[5-ата гвардійська армія|5-оїї гвардійської армії]] (командувач — генерал-лейтенант [[жадов Олексій Семенович|О. С. Жадов]]), [[5-й гвардійський корпус|5-го гвардійського корпусу]] (командувач — генерал-майор Б. М. Скворцов) та [[7-й механізований корпус|7-го механізованого корпусу]] (командувач — генерал-майор Ф.Катков) обійти Кіровоград з півночі, а силами [[5-ата гвардійська танкова армія (СРСР)|5-оїї гвардійської танкової армії]] (командувач — генерал-полковник [[Ротмістров Павло Олексійович|П.Ротмістров]]) та [[7-ама гвардійська армія|7-оїї гвардійської армії]] (командувач — генерал-полковник [[Шумілов Михайло Степанович|М.Шумілов]]) обійти місто з південного заходу й знищити кіровоградське угруповання противника, потім наступити на [[первомайськ (Миколаївська область)|Первомайськ]] та вийти на рубіж річки [[Південний Буг]]. Удар по ворогові назустріч військам 1-го Українського фронту на правому крилі мали завдати [[52-ага армія (СРСР)|52-га армія]] (командувач — генерал-лейтенант [[Коротеєв Костянтин Аполлонович|К.Коротеєв]]) та [[4-ата гвардійська армія|4-та гвардійська армія]] (командувач — генерал-майор О.Рижов). Регулярним військам мали сприяти 2 з'єднання, 36 партизанських загонів та 41 підпільно-диверсійна група, які діяли у ворожому тилу.
 
== Хід операції ==
[[5 січня]] [[1944]] року війська [[другий Український фронт|2-го Українського фронту]] за авіаційної підтримки [[5-ата повітряна армія (СРСР)|5-оїї повітряної армії]] (командувач — генерал-лейтенант С.Горюнов) перейшли у наступ. Найбільшого успіху першого дня вони досягли півночі [[Кропивницький|Кіровограда]]. Для розвитку сюди був перегрупований [[8-й механізований корпус (СРСР)|8-ийй механізований корпус]] [[5-ата гвардійська танкова армія (СРСР)|5-оїї гвардійської танкової армії]]. З метою завершення прориву оборони противника на півдні Кіровограда у смузі [[7-ама гвардійська армія|7-оїї гвардійської армії]] були введені в дію [[18-й танковий корпус (СРСР)|18-й]] та [[29-й танковий корпус (СРСР)|29-й танкові корпуси]] 5-оїї гвардійської танкової армії.
 
На ранок [[7 січня]] передові з'єднання фронту обійшли Кіровоград з півночі та півдня, перерізали основні шляхи відходу противника. 5 німецьких дивізій опинились в оточенні, пороте їм вдалось організувати відхід. [[8 січня]] радянські війська увійшли до Кіровограда, пізніше просунулись ще на 15-20 км. На уманському напрямку війська [[52-ага армія (СРСР)|52-оїї армії]] та [[4-ата гвардійська армія|4-оїї гвардійської армії]] до [[10 січня]] просунулись на 40 км, але були зупинені сильними контратаками противника, що перекинув сюди 3 танкові дивізії. [[16 січня]] наступ радянських військ був зупинений на рубежі [[Сміла]] — [[Грузьке (Кіровоградський район)|Грузьке]] — [[Новгородка]].
 
В ході операції були вигнані нацистські окупанти з Кіровограда та війська [[РСЧА]] просунулись на 40-50 км на захід. Сама операція пройшла невдало, поставлені завдання виконати не вдалось. Затримавшись у боях за Кіровоград, радянські війська [[14 січня]] 1944 року перебували за 120 км від [[умань|Умані]] та [[Христинівка|Христинівки]], де їх вже чекали війська [[перший Український фронт|1-го Українського фронту]]. У директиві [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставки]] від 16 січня 1944 року персональна відповідальність за невиконання завдань фронту покладалась на [[конєв Іван Степанович|І.Конєва]]. За цих умов Ставка ВГК уточнила завдання 1-го та 2-го Українських фронтів щодо знищення звенигородсько-миронівського угруповання противника зустрічними ударами на [[шпола|Шполу]], що стало початком підготовки до проведення [[корсунь-Шевченківська операція|Корсунь-Шевченківської операції]].
* Стратегический очерк Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. М., 1961;
* Сборник документов Верховного Главнокомандования за период Великой Отечественной войны. Вып. 4 (январь 1944 года — август 1945 года). М.: Воениздат, 1968;
* Грылев А. НА. Н. Днепр — Карпаты — Крым. М., 1970.;
* Ротмистров П. АП. А. Стальная гвардия. М., 1984.;
* Конев И. СИ. С. Записки командующего фронтом. М., 1991;
* Стратегические решения и вооруженные силы, т. 1. М., 1995. В. М. Грицюк.
 
29 261

редагування