Микола Кисіль: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 8:
Був важко поранений в битві зі [[шведи|шведами]] під Ґнєвом 1628 року. Під час війни з [[Московія|московитами]] (під [[Смоленськ]]ом) 1634 року був [[ротмістр]]ом. Отримав надання маєтку в Чернієві, 1635 року став хорунжим Новгород-Сіверського повіту. В 1648 році після очолення братом Адамом комісії козацької керував своєю коругвою як ескортом комісії в серпні-вересні на Волині, маючи сутички з повстанцями, які не виконували наказів [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]. Під [[Острог]]ом дав як [[заручник]]ів 5 козаків своєї коругви козакам-повстанцям; вони були страчені після нападу відділу князя [[Ярема Вишневецький|Яреми Вишневецького]] на Острог. Після фіаско комісії брав участь в [[Битва під Пилявцями|Пилявецькій битві]] проти повстанців. Втікачі-шляхтичі з [[Чернігівське воєводство|Чернігівського воєводства]] обрали його послом на [[Елекційний сейм|виборний сейм]], де був одним з найактивніших промовців, вважаючи необхідним швидке відновлення війська.
 
Разом з братом, маючи посаду новгород-сіверського [[хорунжий|хорунжого]],<ref>''[[Новицький Іван Петрович|Новицький ІванІ]]''. Адам Кисіль, воєвода київський…&nbsp;— С. 350.</ref> як член комісії козацької в січні вирушив до гетьмана Б. Хмельницького, який прийняв їх у [[Переяслав-Хмельницький|Переяславі]] в лютому 1649 року. Перебував в обложеному [[Збараж]]і, кілька разів виїжджав до Б. Хмельницького як посол. В 1650 році отримав [[Черкаське староство|Черкаське]], Синицьке староства, відступлені братом (титулярні посади через контроль над ними гетьманців), звання полковника реєстровців (Й. К. М.). В серпні 1650 був послом від короля до Б. Хмельницького, щоб відвернути його зближення з турками.
 
На початку 1651 року взяв участь в зимовій кампанії [[Марцін Калиновський (гетьман)|Марціна Калиновского]] (атака на [[Красне]]). Загинув під Вінницею 11 березня 1651 року, ведучи в атаку свою коругву через ледь затягнутий льодом на ставі, прикритий соломою за наказом [[Іван Богун|Івана Богуна]],<ref name="Н7-8">''[[Новицький Іван Петрович|Новицький Іван]]І''. Адам Кисіль, воєвода київський…&nbsp;— С. 367–368.</ref> виконуючи необдуманий наказ [[Польний гетьман коронний|коронного гетьмана]] (за іншими даними&nbsp;— полковника [[Станіслав Лянцкоронський (гетьман)|С. Лянцкоронського]], до складу його полку входила коругва М. Киселя<ref name="Н7-8"/>).
 
Був похований у церкві [[Успенський монастир (Низкиничі)|Успенського монастиря]] в [[Низкиничі|Низкиничах]], зберігся саркофаг.<ref>[http://west-info.if.ua/book.html Історія виникнення та розвитку роду Кисіль-Кисілевських]</ref>