Микола Кисіль: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 8:
Був важко поранений в битві зі [[шведи|шведами]] під Ґнєвом 1628 року. Під час війни з [[Московія|московитами]] (під [[Смоленськ]]ом) 1634 року був [[ротмістр]]ом. Отримав надання маєтку в Чернієві, 1635 року став хорунжим Новгород-Сіверського повіту. В 1648 році після очолення братом Адамом комісії козацької керував своєю коругвою як ескортом комісії в серпні-вересні на Волині, маючи сутички з повстанцями, які не виконували наказів [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]. Під [[Острог]]ом дав як [[заручник]]ів 5 козаків своєї коругви козакам-повстанцям; вони були страчені після нападу відділу князя [[Ярема Вишневецький|Яреми Вишневецького]] на Острог. Після фіаско комісії брав участь в [[Битва під Пилявцями|Пилявецькій битві]] проти повстанців. Втікачі-шляхтичі з [[Чернігівське воєводство|Чернігівського воєводства]] обрали його послом на [[Елекційний сейм|виборний сейм]], де був одним з найактивніших промовців, вважаючи необхідним швидке відновлення війська.
Разом з братом, маючи посаду новгород-сіверського [[хорунжий|хорунжого]],<ref>''[[Новицький Іван Петрович|Новицький
На початку 1651 року взяв участь в зимовій кампанії [[Марцін Калиновський (гетьман)|Марціна Калиновского]] (атака на [[Красне]]). Загинув під Вінницею 11 березня 1651 року, ведучи в атаку свою коругву через ледь затягнутий льодом на ставі, прикритий соломою за наказом [[Іван Богун|Івана Богуна]],<ref name="Н7-8">''
Був похований у церкві [[Успенський монастир (Низкиничі)|Успенського монастиря]] в [[Низкиничі|Низкиничах]], зберігся саркофаг.<ref>[http://west-info.if.ua/book.html Історія виникнення та розвитку роду Кисіль-Кисілевських]</ref>
| |||