Пельтцер Тетяна Іванівна: відмінності між версіями

На сцену вперше вийшла в дев'ять років в спектаклі «Камо грядеш» в ролі Авдія. А за наступну акторську роботу — в «Дворянському кублі» — вона вперше отримала гонорар. В одинадцять років засяяла в ролі СережіСергійка в спектаклі «ГаннаАнна Кареніна», але її шлях на сцену не був легким —: актрисою вона стала, не відвідуючи вузів.

* 1923 — вступила в трупу театру МГСПС (нині — театру ім. МоссоветаМосради), але з даного театруцьоготеатру була виключена з формулюванням «за профнепридатнупрофнепридатність». Довелося якийсь час підробляти друкаркою.

1927 — виходить заміж за молодого німецького комуніста і філософа Ганса ТейблераТейблєра.

1930 — виїжджає з чоловіком до [[Берлін|Берліна]]у, де влаштовується друкаркою в торгпредстві СРСР. Відомий режисер Ервін Піскатор, вдізнавшисьдізнавшись, що молода дружина Ганса - Тетяна ТейблерТейблєр - театральна актриса, запрошує її в свою постановку «Інти» (за Глебовим). Але благополучне, забезпечене життя зовніззовні Росії виявляється не для неї. Не зважаючиНезважаючи на відсутність побутових труднощів, не зважаючинезважаючи на відсутність мовного бар'єру, Тетяна розлучається з чоловіком і виїжджає до Москви, де знову бере прізвище Пельтцер, але добрі відносини вони з Гансом підтримували всевсю решту життя, що залишилося.

[[1977]] — актриса театру имім. Ленінського комсомолу. Перехід пов'язаний з [[Захаров Марк Анатолійович|Марком Захаровим]], саме в його спектаклях, поставлених в Театрі Сатири, вона «створювала поле», «тримала зал», але перехід в молодіжний театр виявився невдалим. Втім, Тетяна Іванівна завжди говорила і робила те, що вважала потрібним.

Один з останніх спектаклів, де грала видатна актриса, це «Поминальна молитва», де актриса грала практично без слів (позначалася жахлива для актора хвороба —: втрата пам'яті).

Знамениту фразу «Я —- щаслива стара» — Тетяна Іванівна вимовила на своєму 70-річчі.