Кіровоградська операція: відмінності між версіями

|місце = [[Кропивницький|Кіровоград]], [[УРСР]]

Планування й підготовка наступальної операції розпочались у [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставці ВГК]] ще в листопаді [[1943]] року. На першому етапі радянські війська мали розгромити основні сили [[8-а армія (Третій Рейх)|8-ї польової армії]] [[група армій «Південь»|групи армій «Південь»]] та вийти на рубіж річки [[південний Буг|Південного Бугу]]. [[Другий Український фронт|2-ий Український фронт]] повинен був завдати головний удар по ворожих військах в районі [[Кропивницький|Кіровоград]]у, а допоміжні частини — по [[Христинівка|Христинівці]], назустріч військам [[Перший Український фронт|1-го Українського фронту]]. В планах було оточити й знищити великі ворожі угрупування в районі [[Канів|Канева]], [[умань|Умані]] та [[сміла|Сміли]]. Задум полягав у тому, щоб силами [[53-я армія (СРСР)|53-ої армії]] (командувач — генерал-лейтенант [[Галанін Іван Васильович|І.Галанін]]), [[5-а гвардійська армія|5-ої гвардійської армії]] (командувач — генерал-лейтенант [[жадов Олексій Семенович|О. С. Жадов]]), [[5-й гвардійський корпус|5-го гвардійського корпусу]] (командувач — генерал-майор Б. М. Скворцов) та [[7-й механізований корпус|7-го механізованого корпусу]] (командувач — генерал-майор Ф.Катков) обійти Кіровоград з півночі, а силами [[5-а гвардійська танкова армія (СРСР)|5-ої гвардійської танкової армії]] (командувач — генерал-полковник [[Ротмістров Павло Олексійович|П.Ротмістров]]) та [[7-а гвардійська армія|7-ої гвардійської армії]] (командувач — генерал-полковник [[Шумілов Михайло Степанович|М.Шумілов]]) обійти місто з південного заходу й знищити кіровоградське угруповання противника, потім наступити на [[первомайськ (Миколаївська область)|Первомайськ]] та вийти на рубіж річки [[Південний Буг]]. Удар по ворогові назустріч військам 1-го Українського фронту на правому крилі мали завдати [[52-а армія (СРСР)|52-га армія]] (командувач — генерал-лейтенант [[Коротеєв Костянтин Аполлонович|К.Коротеєв]]) та [[4-а гвардійська армія|4-та гвардійська армія]] (командувач — генерал-майор О.Рижов). Регулярним військам мали сприяти 2 з'єднання, 36 партизанських загонів та 41 підпільно-диверсійна група, які діяли у ворожому тилу.

[[5 січня]] [[1944]] року війська [[другий Український фронт|2-го Українського фронту]] за авіаційної підтримки [[5-а повітряна армія (СРСР)|5-ої повітряної армії]] (командувач — генерал-лейтенант С.Горюнов) перейшли у наступ. Найбільшого успіху першого дня вони досягли півночі [[Кропивницький|Кіровоград]]а. Для розвитку сюди був перегрупований [[8-й механізований корпус (СРСР)|8-ий механізований корпус]] [[5-а гвардійська танкова армія (СРСР)|5-ої гвардійської танкової армії]]. З метою завершення прориву оборони противника на півдні Кіровограда у смузі [[7-а гвардійська армія|7-ої гвардійської армії]] були введені в дію [[18-й танковий корпус (СРСР)|18-й]] та [[29-й танковий корпус (СРСР)|29-й танкові корпуси]] 5-ої гвардійської танкової армії.