Історія Китаю: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 77:
== Стародавній Китай ==
Основні періоди (епохи) в історії
# Шан (або Їнь) — XVI — XI ст. до н. е.
Рядок 84:
# Хань — 206 р. до н. е. — 220 р. н. е.
Найдавніші згадки про Китай відносяться до часів правителя [[Фу Сі]], який жив за 30-40 століть до початку нашої ери. Вважається, що боги надихнули його на написання священної книги
Археологія не надає відомостей про правителів Китаю, які передували [[династія Шан|династії Шан]] (1766–1122 р. до н. е.). Правителі Шан були скинуті [[династія Чжоу|династією Чжоу]]. Столиця Чжоу розташовувалася поблизу сучасного Сіаню, а пізніше, приблизно у [[750]] р. до н. е., через атаки варварів, володарі були змушені перенести її на місце поруч з нинішнім [[Лоян]]ом. У ранній період правління династії влада була зосереджена в руках хана Чжоу, але пізніше місцеві правителі утворили майже незалежні держави.
Рядок 105:
Найдавніші твори китайського мистецтва датуються III тис. до н. е. Вони представлені в основному керамікою, виготовленою на гончарному колі. В епоху Інь розповсюджуються бронзові предмети. Частіше за все зустрічаються бронзові судини для жертвоприносин з рельєфною поверхнею і зображеннями тварин.
Значну роль в житті шанського суспільства грала релігія. У всіх явищах природи
=== Період Чжоу і Чжаньґо ===
У XI ст. до н. е. держава Шан була завойована племенами Чжоу, з чого почалася нова епоха в історії
Безперервні війни приводять до накопичення військового досвіду і появи перших трактатів по цій тематиці. Фундатором військової теорії вважається [[Сунь-цзи]]. Його «Трактат про військове мистецтво», що складається з 13 розділів, став каноном військової науки свого часу і досі по праву вважається класикою військово-стратегічної думки.
Рядок 115:
В епоху Чжоу продовжився бурхливий розвиток астрономії. З'явилися нові прилади для визначення координат небесних світил — армілярні сфери. За 600 років до н. е. був введений сонячно-місячний календар. До 350 р. до н. е. вченим стало відомо, що тривалість сонячного року — 365,25 діб, а місячного — 295 діб. Знаки 12 тварин служили для позначення «земних гілок» циклу в 600 років. У IV с. до н. е. вченим [[Ши Шень|Ши Шенєм]] 石申 ([[:en:Shi Shen]]) був складений перший в світовій історії зоряний каталог, той, що включав 800 світил. Починаючи з 240 р.до н. е. точно відмічалася кожна поява комети, відомої нині як [[комета Галлея]].
Значні досягнення
У періоди Чжоу і Чжаньґо йде формування китайської філософії. Складаються матеріалістичні переконання, в основі яких лежали уявлення про [[У-сін|п'ять першоелементів]] («стихій») природи: воду, вогонь, метал, дерево, землю. Одночасно відбувається становлення головних принципів вчення про протилежні і взаємопов'язані сили [[інь і ян]], дія яких розглядалася як причина рушення і мінливості в природі. Це знаходить своє втілення в древнішому літературному пам'ятнику Китаю — «Книзі змін» ([[12 століття до н. е.|XII]] — [[6 століття до н. е.|VI]] ст. до н. е.).
| |||