Відмінності між версіями «Скловидна емаль»

нема опису редагування
м (checkwiki за допомогою AWB)
'''Емаль''' (також — ''скли́ця'') — склоподібний матеріал, що використовується для художнього декорування та технічної обробки виробів з металу. У мистецтві емаль використовується у техніці '''емалювання'''. Емаль складається із ряду [[Сіль (хімія)|солей]], [[оксид]]ів [[метал]]ів та [[силікати|силікатів]], що при випалюванні при високій температурі (500—800 °C) формують однорідну масу, яка здатна утворювати стійкий зв'язок із металом основи. Найпростіша емаль що використовується з давніх давен, складається з суміші [[кремінь|кременю]], [[пісок|піску]], [[оксид]]у [[свинець|свинцю]], [[сода|соди]] або [[Карбонат калію|поташу]], і [[бура|бури]]. Оксид свинцю, та поташ (або сода) є необхідними для покращення блиску емалі, кількість свинцю також визначає її твердість. Бура сприяє кращому змішуванню із [[окис]]ами металів, які надають емалі різнокольорового забарвлення. Бура та сода також визначають [[Пружність|еластичність]] емалі (бура зменшує еластичність, а поташ, чи сода — збільшує). Всі компоненти повинні знаходитися у відповідному балансі щоб [[коефіцієнт розширення]] емалі був близький до коефіцієнту розширення металу основи. Існує дві основні форми емалі — прозора та непрозора. Під час виробництва емаль спікається у склоподібну масу, яка потім подрібнюється і перетирається на дрібний порох. Розрізняють кілька типів емалі: непрозора, напівпрозора, прозора, опалесцентна.
 
Прототипом емалювання є кольорові вставки із [[скло|скла]], чи [[дорогоцінне каміння|дорогоцінного]] та [[напівдорогоцінне каміння|напівдорогоцінного]] каміння, які зустрічаються уже в [[ДревнійСтародавній Єгипет|древньомустародавньому Єгипті]]. Свого розвитку емалювання зазнало в [[стародавня Греція|стародавній Греції]]. В Україні емалювання зустрічається вже у [[скіфи|скіфських]] виробах. Часто, вони виготовлялися [[греки|греками]] на замовлення скіфів.
 
Можна припускати, що у [[слов'яни|слов'янську]] культуру техніка емалі прийшла з [[Візантія|Візантії]]. Проте стародавні українські емалі були яскравіші, з характерним білим фоном, що надавав більшої інтенсивності кольоровій гамі. Поліхромна емаль широко використовувалася ювелірами Київської Русі у 11-13 ст.
102 511

редагувань