Відмінності між версіями «Вільня»

32 байти додано ,  4 роки тому
Час заснування Вільні невідомий. 1606 р. її згадано як село, що належало шляхетському родові Тиш-Биківських, а 1646 р. - як містечко, що належало шляхетському родові Олізарів-Волчкевичів.
 
Протягом 1648 - 1660 рр. Вільня входила до складу [[Білоцерківський полк|Білоцерківського полку]] української держави [[Військо Запорозьке]]. До "Реєстру Війська Запорозького 1649 року" вписано 19 осіб козацького стану, що мешкали в Вільні. Вона була тоді сотенним містечком. Вільнянським сотником був тоді Яків Гаврусенко. Коли у лютому 1657 р. через Брусилів, їдучи до Гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] в [[Чигирин]], проїжджав [[Парчевич Петро|Петро Парчевич]], то він у своїх записках назвав Брусилів першим "городом", який йому зустрівся після виїзду з [[Корець|Корця]]. Тобто весь простір між [[Корець|Корцем]] і Брусиловом був тоді пусткою, а саме там і мала б бути Вільня. Отже на той час вона була пусткою і Вільнянська сотня також не існувала. Після 1660 р. Вільня була зайнята військами [[Республіка Двох Народів|Речі Посполитої]]. У травні 1665 р. Вільнею заволодів повстанський отаман [[Децик Дацко Васильович|Данило Васильович]], який звав себе "овруцьким полковником" і узгоджував свої дії з московським урядом. Проте після його відступу до Києва у листопаді 1665 р. Вільнею знову заволоділи війська [[Республіка Двох Народів|Речі Посполитої]] <ref> Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1.&nbsp;— К.: [[Стікс (видавництво)|Видавництво «Стікс»]], 2007</ref>
 
21 листопада 1921 р. через Вілію, вертаючись з [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]], проходила Подільська група (командувач [[Чорний Сергій Іванович|Сергій Чорний]]) [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]] <ref> Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: [[Стікс (видавництво)|Видавництво «Стікс»]], 2011 </ref>.
102 504

редагування