Карл Густав Юнг: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
Немає опису редагування
Рядок 29:
Вперше запропонував ряд філософських концепцій: [[архетипи|архетип]], [[колективне несвідоме]], [[Комплекс (психологія)|комплекс]], [[синхронічність]]. Значно поглибив і розширив уявлення про [[несвідоме]]. Широкою популярністю зараз користується його система психологічних типів (див. напр. [[Соціоніка]], [[Інтроверсія — екстраверсія]]).
 
Вивчав медицину в [[університет]]ах [[Базельський університет|Базеля]] (1895 - 1900 роки) і [[Цюрихський університет|ЦюріхаЦюриха]] (1902 рік). З 1906 року був учнем і близьким соратником [[Зигмунд Фрейд|Зіґмунда Фройда]]. Однак, у процесі практичної роботи з пацієнтами, Юнг поступово розійшовся думками зі своїм учителем. У 1913 році стосунки Фрейда з Юнгом зазнали кризи і закінчилися розривом.
 
На думку Карла Юнга, несвідоме зовсім не є «темним океаном» пороків і плотських потягів, які були витіснені зі свідомості у процесі історичного розвитку людини; швидше, це — склад втрачених спогадів, а також апарат інтуїтивного сприйняття, який значно перевершує можливості свідомого мислення.
Рядок 38:
Він заперечував ідеї, згідно з якими особистість повністю визначається її досвідом, навчанням і впливом оточення. Юнг вважав, що кожен індивід з’являється на світ із “цілісним особистісним ескізом, який потенційно представлений з самого народження”, і що “оточення зовсім не дає можливості особистості нею стати, а лише виявляє те, що вже було в ній закладено”, таким чином відмовившись від низки положень [[психоаналіз]]у. Разом з тим Юнг виділяв декілька рівнів несвідомого: індивідуальне, сімейне, групове, національне, расове і колективне несвідоме, яке включає в себе універсальні для всіх часів і культур архетипи. Юнг вважав, що існує певна спадкова структура психіки, яка розвивалася сотні тисяч років, яка змушує нас переживати і реалізовувати наш життєвий досвід цілком визначеним чином. І ця визначеність виражена в тому, що Юнг назвав архетипами, які впливають на наші думки, почуття, вчинки.
 
[[Файл:Jung 1910-rotated.jpg|thumb|left|Карл Ґустав Юнг перед психіатричною лікарнею у Бурґгьольці ({{lang-de|Burghölzi}}) в [[ЦюріхЦюрих]]у]]
Юнг є автором асоціативного тесту, в ході якого піддослідному пропонують ряд слів і аналізують швидкість реакції при називанні вільних асоціацій до цих слів. Аналізуючи результати тестування людей, Юнг припустив, що деякі сфери досвіду в людини набувають автономного характеру і не підкоряються свідомому контролю. Ці емоційно заряджені частини досвіду Юнг назвав [[Комплекс (психологія)|комплексами]]. В основі комплексу, як він припускав, завжди можна відшукати архетипне ядро.
Юнг припускав, що частина комплексів виникає у результаті психотравматичних ситуацій. Як правило, це моральний конфлікт, що цілком витікає з неможливості повного включення сутності суб’єкта. Проте достеменно природа виникнення і розвитку комплексів невідома. Образно, травмуючі ситуації відколюють від еґо-комплексу шматочки, які заходять глибоко у підсвідомість і далі набувають деякої автономії. Згадування інформації, пов’язаної з комплексом, посилює захисні реакції, що заважають усвідомленню комплексу.