Літургійна поезія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
BunykBot (обговорення | внесок)
м Забираю зайві теги <nowiki/>
Nashastudiya (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Літургі́йна пое́зія''' '''( літургійні гімни)'''&nbsp;— співана [[лірика]], розрахована на ритуальне вживання в межах [[християнство|християнської]] громади під час [[Богослужіння|богослужінь]].
'''Літургі́йна пое́зія''' — [[лірика]], розрахована на ритуальне вживання в межах [[християнство|християнської]] громади (в цьому вбачається відмінність літургійної поезії від християнської [[поезія|поезії]] взагалі).<br/>До даного [[жанр]]у, невіддільного від [[музика|музичного]] супроводу, належать [[гімн]] «Споконвіку було Слово…», [[пісня]] [[Мойсей|Мойсея]] (Вихід 15.1-19; Повторення Закону 32.1-43), «Пісня над піснями» та інші твори, що складають [[церква|церковну]] гімнографію. Літургійна поезія підпорядкована жорстким канонічним нормативам [[біблія|біблійної]] словесності (гностичні гімни Бардесана, написані у [[2 століття|2]]-[[3 століття|3]] ст., согіати [[Єфрем Сирин|Єфрема Сирина]], створені у [[4 століття|4]] ст., [[канон (література)|канони]] Андрія Критського, [[Йоан Дамаскін|Івана Дамаскіна]], представників сиропалестинської школи ([[7 століття|7]]-[[8 століття|8]] ст.) з притаманною їхній літургійній поезії важкою [[метрика|метрикою]].<br/>До латинського світу цю поезію запровадили, спираючись на «східні» зразки, Гіларій із Пуатьє та [[Амвросій Медіоланський]]. Близько [[9 століття|9]] ст. літургійна поезія (під впливом арабської лірики, добре знаної у середовищі [[вагант]]ів та [[трубадур]]ів) поступово ушляхетнюється, дарма, що пізніше, у [[16 століття|16]] ст., католицька церква від більшості творів такого ґатунку відмовилась (утримано близько 120-ти).<br/>Києво-руські переклади відтворювали стиль, ритміку, інтонацію літургійної поезії грецького зразка, але не [[ізосилабізм]]у (на відміну від давньослов'янських перекладів). У цей час з'являлися і власні твори цього жанру, наприклад, у Григорія Печерського ([[11 століття|11]]-[[12 століття|12]] ст.). Особливого розквіту літургійна поезія набула в [[Україна|Україні]] в період [[бароко]] ([[канти]]).<br/>Інтерпретація літургійної поезії наявна у творчості [[Григорій Сковорода|Григорія Сковороди]], [[Тарас Шевченко|Т. Шевченка]], [[Іван Франко|І. Франка]], [[Леся Українка|Лесі Українки]], [[Павло Тичина|П. Тичини]], [[Б. Кравців]]а та інших.
 
== ДжерелоІсторія ==
Засновником Західної [[Гімнографія|гімнографії]] вважається святий [[Іларій Піктавійський]] († 366), єпископ [[Пуатьє]], лідер галльських єпископів в період боротьби з [[Аріанство|аріанством]]. Він розробив латинську [[Тринітарна термінологія|тринітарну термінологію]], намагався ввести в церковний ужиток відповідні літургійні гімни. Але зробити це йому не вдалося, тому що вони були дуже складні і навіть витончені, а його галльська паства була ще на дуже примітивному рівні<ref name="RefrensA">[http://um.co.ua/3/3-7/3-78495.html Західна гімнографія] (перегляд 27.10.2016)</ref>.
* Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. — К.: [[Видавничий центр «Академія»|ВЦ «Академія»]], 1997. — с. 435
 
Послідовником Іларія Піктавійського був святий [[Амвросій Медіоланський]] († 397), обраний в 374 році на Міланську кафедру після того, як нею майже 20 років володів аріанський єпископ Оксентій. Він провів широку літургійну реформу, запозичує з [[Антіохія|Антіохії]] духовну музикув основі якої лежали 4 лада: дорійський, фрігійський, лідійський і давньогрецький. Він становить перший [[Антифон|антифонарій]] і вводить антифонний спів [[Псалом|псалмів]]. Добре розуміючи, що сухі повчання {{lang-la|violentiora praecepta}} (Примусові настанови) ненадовго затримаються в простих умах, він складає дохідливі гімни<ref name="RefrensA"/>.<br/>
 
Учень Амвросія Медіоланського, папа [[Целестін I|Целестін I]], відкриваючи Римський Собор 430 року проти єресі [[Несторій|Несторія]], згадував різдвяний гімн Амвросія "{{lang-la|Veni redemptor gentium}}.":
{{Цитата|Я пам'ятаю як в день Різдва Господа нашого Ісуса Христа блаженної пам'яті Амвросій вчив народ співати в унісон: «Прийди, Спаситель роду людського, яви Діву народжує, і все повіки тому здивуються: бо це народження личить тільки Богу»<ref name="RefrensA"/><ref>Liber Pontificalis, 53, 289</ref>.}}
<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
Hilaryofpoitiers.jpg|Хіротонія Іларія Піктавійського
San Ambrosio.jpg|Святий [[Амвросій Медіоланський]]
Coelestinus I.png|Папа [[Целестін I|Целестін I]]
</gallery>
 
== Літургійні гімни ==
Відмінність літургійної поезії від християнської і від [[поезія|поезії]] взагалі в тому, що вона розрахована на ритуальне вживання в межах [[християнство|християнської]] громади під час богослужінь. Спів гімну провадиться за допомогою музичного супроводу.<br/>
Літургійна поезія підпорядкована жорстким канонічним нормативам [[біблія|біблійної]] словесності — гностичні гімни [[Бардесан|Бардесана]], написані у ІІ - ІІІ столітті , согіати [[Єфрем Сирин|Єфрема Сирина]], створені в IV столітті, [[Канон (піснеспів)|канони]] [[Андрій Критський|Андрія Критського]], [[Йоан Дамаскін|Йоана Дамаскіна]], представників сиропалестинської школи VII-VIII століття. Близько IX століття літургійна поезія (під впливом арабської лірики, добре знаної у середовищі [[Вагант|вагантів]] та [[Трубадури|трубадурів]] поступово ушляхетнюється, але пізніше, у XVI столітті католицька церква від більшості творів такого ґатунку відмовилась.<ref name="RefrensB">''Гром’як Р.Т., Ковалів Ю.І. та ін.'' Літературознавчий словник-довідник — Київ: ВЦ «Академія», 1997. — С 435. — ІSВN 978-966-580-244-0</ref>.
 
Відомі гімни Амавросія Медіоланського:
* {{lang-la|Orabo mente Dominum}};
* {{lang-la|Jlluminans Altessimus}};
* {{lang-la|Aeternum rerum conditor}} (ранковий гімн):
{{текст|Боже, Творець всього сущого від століття.<br/>Ти керуєш вдень і вночі ...<br/>Ти посилаєш нам світло...<br/>Світлоносна зоря, пробуджуєся криком півня, проганяє небесну імлу,<br/>і все кодло злих духів перестає кувати лихо...<br/>При співі його навіть камінь, на якому заснована Церква, оплакує свій гріх.<br/>Повстаньмо ж повні сил!..<br/>О Ісусе, поглянь на нас, якщо ми сумніваємося, і зміцни нас своїм поглядом!..<br/>Будь світлом, сяючим нашому оку, розжени сон нашої душі,<br/>так прославить наші уста ім'я Твоє і нехай піднесеться до Тебе наша пісня!}}
* {{lang-la|Deus creator omnium}} (вечірній гімн):
{{текст|О Боже, Творець усіляких ...<br/>&nbsp;По завершенні дня, з настанням ночі, цієї піснею ми дякуємо Тобі і благаємо, щоб Ти допоміг нам, грішним ...<br/>&nbsp;І коли нічна імла, згущуючись, погасить всякий світло, та не пізнає темряви наша віра і так освітить цю ніч.<br/>Не допусти, Господи, щоб заснула душа, нехай спить тільки гріх...<br/>А серце наше, вільне від нечистих помислів, нехай марить про Тебе.<br/>Помолимося Христу й Отцеві, і Духу Отця і Сина в Трійці, Боже єдиний і всемогутній,<br/>обігрій і захисти нас, тих, хто молиться Тобі! <ref>''А. Пареде.'' Св. Амвросій Медіоланський і його час. — Бергамо, 1991. — С 233.</ref>}}
 
Гімн, присвячений мучениці [[Свята Агнеса|Агнесі]] вважається поетичним шедевром Амвросія. З ним перегукується гімн цнотливості. Перу Амвросія належить 21 [[дистих]]<ref name="RefrensA"/>.
 
== Літургійні гімни в Україні ==
<br/>[[Київська Русь|Києво-руські]] переклади гімнів відтворювали стиль, ритміку, інтонацію літургійної поезії грецького зразка, а не [[ізосилабізм]] (на відміну від давньослов'янських перекладів). В XI-XII столітті з'являлися твори цього жанру [[Григорій Чудотворець Печерський|Григорія Печерського]]. <br/>Особливого розквіту літургійна поезія набула в [[Україна|Україні]] в період [[бароко]]. Інтерпретація літургійної поезії наявна у творчості [[Григорій Сковорода|Григорія Сковороди]], [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]], [[Іван Франко|Івана Франка]], [[Леся Українка|Лесі Українки]], [[Павло Тичина|Павла Тичини]], Б. Кравціва та інших<ref name="RefrensB"/>.
 
<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
Saint Gregory Wonderworker of Kyiv.jpg|Святий ригорій Чудотворець Печерський
Григорий Сковорода.jpg|Григорій Сковорода
</gallery>
 
== Див. також ==
* [[Літургіка]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* ''Гром’як Р.Т., Ковалів Ю.І. та ін.'' Літературознавчий словник-довідник — Київ: ВЦ «Академія», 1997. — С 435. — ІSВN 978-966-580-244-0
* [http://um.co.ua/3/3-7/3-78495.html ''Західна гімнографія''] (перегляд 27.10.2016)
* ''А. Пареде.'' Св. Амвросій Медіоланський і його час. — Бергамо, 1991. — С 233.
 
== Посилання ==
* [http://www.ugkk.de/index.php/uk/component/content/article/53-2011-06-02-11-52-08/314-2013-04-01-11-04-44 ''Богослужбові гімни Літургії Передшеосвячених Дарів''] (перегляд 27.10.2016)
 
{{Богослужіння}}
 
[[Категорія:Літургіка]]
[[Категорія:Ліричні жанри]]
[[Категорія:Релігійна література]]