Вікіпедія

Угорці: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
доповнення
Рядок 4:
| image=[[Файл:Hng2 2.jpg|320px]]<div style="background-color:#fee8ab"><small>[[Стефан I Святий]] • [[Матвій Корвін]] • [[Габор Бетлен]] • [[Барток Бела|Бела Барток]]<br />[[Чонтварі Костка Тівадар|Тівадар Костка]] • [[Бояї Янош|Янош Бояї]] • [[Етвьош Лоранд|Лоранд Етвьош]] • [[Етвьош Йожеф|Йожеф Етвьош]]</small>
| poptime= близ. 13,1 — 14,5 млн.<ref group=>Хоча кількість учасників перепису заснована на останніх даних перепису 2011 року, це нижня оцінка, так як обидва переписи в Угорщині та в Словаччині мали можливість відмовитися і не заявляти про свою етнічну приналежність, отже, близько 2 мільйонів чоловік вирішили зробити так.[http://spectator.sme.sk/articles/view/45558/2/census_fewer_hungarians_catholics_and_slovaks.html]</ref>
| popplace={{Flagicon|Hungary}} [[Угорщина]]: 8&nbsp;314&nbsp;029 ([[2011]]) <ref>[http://www.ksh.hu/nepszamlalas/docs/tablak/teruleti/00/00_1_1_6_1.xls 2011-es magyarországi népszámlálás]</ref>
{{USA}}: 1,398,000 (2000){{fact}}<br/>
{{ROU}}: 1,237 ,746 (2011)<br />
{{SVK}}: 520,528 (2001)<ref name="SlovH">2001 Slovakian Census</ref><br/>
{{SRB}}: 293,299 (2002)<ref name="SerbiaH">2002 Serbian Census</ref><br/>
Рядок 19:
}}
 
'''Уго́рці, мадя́ри''' (від {{lang-hu|magyarok}}&nbsp;— «модьорок»)&nbsp;— народ з фіно-угорської групи, основне населення [[Угорщина|Угорщини]] (98&nbsp;% з 10,6&nbsp;млн у [[1977]] році, 97,3&nbsp;% з 10,2&nbsp;млн у [[2001]] році<ref name="nepszamlalas2001">{{cite web|url=http://www.nepszamlalas2001.hu/eng/volumes/24/tables/load1_4_1.html |title=Hungarian census 2001 - Population by ethnic minorities and main age groups, 1941, 1980–2001 |publisher=nepszamlalas2001.hu|accessdate=2015-05-18}}</ref>, та тільки 78,2&nbsp;% з 9 937 628 осіб в &nbsp;— [[2011]] році<ref>[http://www.ksh.hu/nepszamlalas/docs/tablak/teruleti/00/00_1_1_6_1.xls 2011-es magyarországi népszámlálás]</ref>).
 
== Етнонім ==
{{пишу}}
Самоназва угорців&nbsp;— «мадяри» (''magyarok'', однина&nbsp;— ''mаgуаr''). Це слово співзвучне з самоназвою споріднених їм народів&nbsp;— [[ханти|хантів]] і [[мансі ]] (''mańśi'')<ref>Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973 [http://enc-dic.com/fasmer/Madjar-7699/ Мадьяр]</ref>.
 
Українське «угорці» походить від давньоруської назви цього народу&nbsp;— '''ѫгре''' (однина&nbsp;— '''ѫгринъ'''), похідної від [[праслов'янська мова|праслов.]] ''*ǫgrъ'', ''*ǫgъrinъ'' («угорець»), що виникло як адаптація {{lang-la|Hungarus}} (раніші форми ''Ungarus, Ungrus'')&nbsp;— з переходом початкового ''un-'' у носовий ''ǫ''. Пізніша форма ''Hungari'', можливо, виникла внаслідок контамінації з назвою іншого східного народу&nbsp;— ''Hunni'' («гунни»)<ref>Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973 [http://enc-dic.com/fasmer/Ugrin-14149/ Угрин]</ref>. Похідними від ''hungarus'' називають угорців і в інших мовах Європи.
 
Угорці відомі також під назвою «венгерці»&nbsp;— це є адаптацією {{lang-pl|Węgier}} («угорець»)&nbsp;— теж похідного від праслов'янського ''*ǫgrъ'', з переходом носового «о» в носове «е» і доданням [[протеза|протетичного]] «w». Російська назва угорців&nbsp;— «венгры» запозичена з польської, похідний від '''ѫгре''', '''ѫгринъ''' термін «угро-финны» («финно-угры») вживають лише в значенні «народи, що належать до угро-фінської мовної групи».
 
== Розселення ==
Рядок 28 ⟶ 36:
{{main|Угорська мова}}
 
Розмовляють угорською мовою, зближеноюспорідненою доз фінськоїхантийською йі естонської мовмансійською.
Діалекти:
* західний задунайський,
Рядок 42 ⟶ 50:
== Релігія ==
 
За віровизнанням [[католики]] (68&nbsp;%; у тому числі 3&nbsp;% [[греко-католики]]) і [[протестанти]] (25&nbsp;%, переважно [[кальвіністи]] та [[лютерани]]).
 
== Історія ==
Рядок 48 ⟶ 56:
Угорці прибули на територію сучасної Угорщини в кінці 9 ст. з первісної батьківщини між [[Волга|Волгою]] й [[Урал]]ом через південні українські степи.
 
На недовгий час утворили в міжріччі між [[Південний Буг|Бугом]], [[Дністер|Дністром]], [[Серет (притока Дунаю)|СеретСеретом]]ом і [[Прут]]ом союз семи угорських племен. Витиснені звідти [[печеніги|печенігами]] й [[болгари|болгарами]], подалися в [[895]]–[[896]]&nbsp;роках під проводом Арпада через [[Карпати]] до [[Паннонія|Паннонії]]. Тут підкорили собі місцеве населення, головним чином слов'янське (воно згодом асимілювалося), прийняли християнство й створили сильну централізовану державу Угорщину, до якої належали й теперішні українські землі на захід від Карпат&nbsp;— Закарпаття.
 
== Матеріальна культура ==
Рядок 77 ⟶ 85:
== Угорці в Україні ==
{{Основна стаття|Угорці в Україні}}
У [[1970]]&nbsp;р. в межах [[УРСР]] жило 153 000 угорців, у тому числі в [[Закарпатська область|Закарпатській області]] 152 000 (15,6&nbsp;% усього населення). В останньому [[Перепис населення України 2001|переписі 2001 року]] угорців в [[Україна|Україні]] було 156,6 тис., з них в Закарпатській області 151 516 (12,08 &nbsp;% від усього населення області). На Закарпатті угорці заселюють у більшості [[Берегівський район]] (76,1&nbsp;%), місто [[Берегове]] (48,1&nbsp;%), становлять чверть населення [[Виноградівський район|Виноградівського]], третину [[Ужгородський район|Ужгородського]] (в самому [[Ужгород]]і лише 6,9&nbsp;%), та 12,7&nbsp;% [[Мукачівський район|Мукачівського]] [[район]]ів. Деяке число їх живе в [[Тячівський район|Тячівському]], [[Хустський район|Хустському]] і [[Рахівський район|Рахівському]] районах.
 
Мовні, суспільні та культурні взаємини між угорцями та українцями тривали століттями, наслідком чого багато українців, головним чином міщан та інтелігенції зугорщилися; зворотне явище траплялося рідко. Попри зміну прізвищ на угорські у 19-20 століттях зустрічаємо ще й тепер серед угорців чимало українських прізвищ. Співжиття угорців й українців призвело до мовно-культурних впливів; до угорської мови увійшло багато українізмів, і навпаки. До найдавніших угорських запозичень належать слова суспільної організації: ''király''&nbsp;— король, ''ispán''&nbsp;— начальник (пан), ''szabad''&nbsp;— свобідний, ''család''&nbsp;— родина (челядь), ''órosz''&nbsp;— двірський слуга (також русин, [[руський]]), ''szolga''&nbsp;— слуга, а з церковної термінології: ''barát''&nbsp;— чернець (брат), ''kereszt''&nbsp;— хрест, ''Karácsony''&nbsp;— Різдво (карачун), ''szombat''&nbsp;— субота тощо. Український побут, фолкльор, матеріальна й духова культура, пісня й музика, танці, зокрема на півдні Закарпаття, виявляють також угорські впливи, а в угорській культурі суміжних областей є українські елементи.
 
Нині угорська меншина в Україні належить до етнічно найстійкіших національних груп. Лише 2&nbsp;% угорців подали іншу рідну мову, в тому числі 1&nbsp;%&nbsp;— українську. Такий самий відсоток українців у Закарпатській області подає угорську мову за рідну. Угорці користуються досить широкими культурними правами в освіті, засобах комунікації, видах діяльності тощо. В Закарпатській області в 1970-х pp. виходили дві обласні газети угорською мовою: ''Kárpáti Igaz Szó'' («Правдиве карпатське слово») і ''Kárpátontuli Ifjúság'' («Закарпатська молодь») та районні газети в Берегові ''Vörös Zászló'' («Червоний прапор») й Ужгороді. У 1970-х pp. діяли 140 шкіл з угорською мовою навчання, у тому числі 15 середніх. У м. [[Берегове (місто)|Береговому]] вистави Народного театру відбуваються угорською мовою. В Ужгородському університеті на філологічному факультеті є відділ угорської мови. [[Карпати (видавництво)|Видавництво «Карпати»]] випускає книги угорською мовою для місцевих шкіл й річні календарі та переклади з української літератури для Угорщини.
 
== Галерея ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Угорці