Малишко Андрій Самійлович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ezhinka (обговорення | внесок) →Кінематографічні роботи: вікіф. |
ВП:Стиль#Оформлення років життя осіб, вікіфікація |
||
Рядок 1:
{{Othernames|Малишко}}
{{Письменник
Рядок 34 ⟶ 33:
}}
'''Андрі́й Самі́йлович Мали́шко''' (
== Життєпис ==
Рядок 45 ⟶ 44:
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] був військовим кореспондентом у фронтових газетах «Красная Армия», «За честь Батьківщини», і в партизанській газеті «За Радянську Україну».
Після війни працював відповідальним редактором [[Дніпро (журнал)|журналу «Дніпро»]] (
У 1960-х роках — голова правління Українського громадського відділення Агентства преси «Новини».
Рядок 55 ⟶ 54:
У [[1930]] р. надрукував перші вірші в журналах «Молодий більшовик» та «Глобус».
Упродовж
У [[1941]] — [[1944]] pp. поет служив військовим кореспондентом де виступав і як поет, і як публіцист; видав сім збірок поезій: «До бою вставайте!» (1941), «Україно моя!» ([[1942]], виходила двічі), «Понад пожари» (1942), «Слово о полку» ([[1943]]), «Битва» (1943), «Полонянка» ([[1944]]), «Ярославна» ([[1946]]). Героїко-трагічний пафос циклу з п'яти віршів [http://www.ukrclassic.com.ua/katalog/m/malishko-andrij/379-andrij-malishko-ukrajino-moya «Україно моя!»], написаного 1941 p., передавав щирий особистий біль за рідну землю, віру в її визволення. «Україно моя!» — одне з найяскравіших поетичних явищ років війни.
Рядок 63 ⟶ 62:
Новий і чи не найпродуктивніший етап у творчості поета починається із середини 50-х pp. У збірці «Що записано мною» ([[1956]]) містяться тексти відомих пісень: «Знову цвітуть каштани», [http://www.ukrclassic.com.ua/katalog/m/malishko-andrij/368-andrij-malishko-pisnya-pro-kijiv «Пісня про Київ»], «Як на дальнім небосхилі»; у збірці «Серце моєї матері» ([[1959]]) — [http://www.ukrclassic.com.ua/katalog/m/malishko-andrij/369-andrij-malishko-pisnya-pro-rushnik «Пісня про рушник»], «Ми підем, де трави похилі»; у збірці «Полудень віку» ([[1960]]) — «Вчителька» тощо. У їх озвученні поету допомагали такі музичні корифеї, як брати [[Майборода Георгій Іларіонович|Георгій]] і [[Майборода Платон Іларіонович|Платон Майбороди]], [[Ревуцький Лев Миколайович|Лев Ревуцький]], [[Козицький Пилип Омелянович|Пилип Козицький]], [[Вериківський Михайло Іванович|Михайло Вериківський]], [[Штогаренко Андрій Якович|Андрій Штогаренко]], [[Козак Сергій Давидович|Сергій Козак]], [[Білаш Олександр Іванович|Олександр Білаш]].
Протягом
=== Кінематографічні роботи ===
Рядок 107 ⟶ 106:
{{примітки}}
== Джерела
* ''Герасимова Г.
* ''Коваленко Л. М.'' Малишко Андрій Самійлович // {{УРЕ-2/6}} — С. 331.
* {{ПРУ-70}} — С.
* {{ШЛ-1}} — С.
* ''Малишко Валентина''. [http://dt.ua/SOCIETY/scho_na_sertse_lyaglo_list_u_bezvist-29967.html Що на серце лягло]: Лист у безвість // Дзеркало тижня. — 2002. — № 41.
* ''Гриневич Віктор''. Той, що живе у піснях: Календар // Голос України. — 2012. — 10 листоп. — С. 12.
|