Демокріт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Біографія: великий мудрець називав його так
Немає опису редагування
Рядок 1:
== {{Джерела ==}}
{{Особа
| ім'я = Демокріт<br />Δημόκριτος
Рядок 4 ⟶ 5:
| інші_імена =
| зображення = Democritus2.jpg
| розмір_зображення = 200px250 px
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні =
Рядок 32 ⟶ 33:
| вага =
}}
'''Демокріт''' ('''Демокрит''') '''Абдерський''' ([[Грецька мова|грецькою]]: ''Δημόκριτος'') (приблизно 460—370 роки до н. &nbsp;е.)(демо-версія крота),&nbsp;— давньогрецький [[філософ]]-[[Матеріалізм|матеріаліст]], засновник [[атомістика|атомістичної гіпотези]] пояснення світу, що розглядав можливість існування [[Екзопланета#Історія відкриття|обстоював численністьнескінченного планетчисла унеповторних Всесвітісвітів]].
 
Демокріт народився в місті [[Абдери]] у [[Фракія|Фракії]]. Він багато мандрував світом, вивчив філософські та натурфілософські ідеї різних народів ([[Єгипет]], [[Вавилон]], [[Персія]], [[Індія]], [[Ефіопія]]).
 
== Біографія ==
Демокріт Абдерський – давньогрецький філософ-матеріаліст, засновник атомістичної гіпотези пояснення світу, що обстоював численність планет у Всесвіті.
 
Демокріт народився в місті [[Абдери]] у [[Фракія|Фракії]]. Він багато мандрував світом, вивчив філософські та натурфілософські ідеї різних народів, а саме: Єгипту, Вавилону, Персії та Ефіопії.
 
Розповідали, що на ці подорожі Демокріт витратив великі гроші, які отримав у спадок від батька. Розтрата спадку в Абдерах переслідувалась судом. На суді замість свого захисту, Демокріт зачитує уривки із свого твору&nbsp;— «Великий “Великий світоустрій”світоустрій» і був виправданим, що гроші витрачені не дарма.
 
Багато хто з громадян ввжав Демокріта дивакуватим і незрозумілим, так якбо часто йшов з міста&nbsp;— ховався подалі від метушні і поринав у роздуми. Демокріт часто вибухав сміхом, з приводу того, що йому людські тіла видавалися доволі смішними на фонфоні великого світового порядку. Співгромадяни визнали Демокріта божевільним і, навіть, запросили відомого лікаря Гіпократа,[[Гіпократ]]а для освідуваннямедичного огляду. Демокріт та Гіпократ дійсно зустрічалися, після чого перший запевнив всіх, що Демокріт&nbsp;— один із наймудріших людей, з якими йому доводилось спілкуватись. &nbsp; Його прозвали “філософ«філософ, що сміється”сміється».
 
Демокріт прожив сто чотири роки.
 
== Учення про атоми ==
Демокріт розвинув учення про [[атом]]и свого вчителя філософа [[Левкіпп (давньогрецький філософ)|Левкіппа]], що є головним досягненням демокрітової філософії. Демокріт доходив до ідеї неподільності атомів, які можуть бути різної конфігурації: гачкоподібні, кітвоподібні, кутасті, вигнуті тощо.
 
За Демокрітом фізичні атоми неподільні, але подумки в них можна виділити певні частини&nbsp;— точки, які не мають ваги і які не можна від атома відторгнути. Це&nbsp;— уявна частина атома&nbsp;— – “амера”«амера» (та, що не має частин). У–найдрібнішомуУ найдрібнішому атомі було сім амер: верхня, нижня, ліва і права, передня і задня, серединна. Це була математика, узгоджена з даними чуттєвого сприйняття, які говорили, що, яким би малим не було фізичне тіло&nbsp;— наприклад, невидимий атом,&nbsp;— точки частини (сторони) у ньому завжди можна уявити, але ділити нескінченно навіть подумки неможливо.{{Джерело?}}
 
Атоми рухаються у великій пустоті, вдаряються один об одного, та тримаються разом, утворюючи різні тіла. Різні тіла&nbsp;— це різні комбінації атомів. Різноманітність тіл спричинена різноманітністю складених атомів.
 
Атоми не можуть доторкатися&nbsp;— між будь-якими двома атомами завжди є простір. Слідуючи з цього при зближенні атомів між ними виникають сили відштовхування.
 
== Принцип ізономії ==
Принцип ізономії ( з грец. “рівність«рівність всіх перед законом”законом»)&nbsp;— –  &nbsp;це чітка констатація принципу інерції&nbsp;— основи всієї сучасної фізики. Галілей, якому приписують відкриття інерції всього лише скористався працями Демокріта та інших античних філософів.
 
Принципи ізономії:
 
1.      &nbsp;Існують атоми різних форм і розмірів (в тому числі з розміром в цілий світ).
 
2.      &nbsp;Всі напрямки та всі точки у Великій Пустоті рівноправні.
 
3.      &nbsp;Атоми рухаються у Великій Пустоті в будь-яких напрямках і з будь-якими швидкостями.
 
== Аксіоматичний метод у математиці ==
Рядок 75 ⟶ 73:
Велика Пустота просторово нескінченна. Спочатку в хаосі спонтанно утворюється великий вихор. Симетрія Великої пустоти порушується і у всередині вихра утворюється центр і периферія. Важкі тіла накопичуються в центрі вихра. Різниця між важким і легким не якісна, а кількісна. На зовнішній поверхні світу утворюється захисна плівка, яка відгороджує космос від навколишньої пустоти. Атоми намагаються рухатися до середини всесвіту, тому він має сферично-симетричну структуру.
 
Демокріт прихильник концепції множинності світів. Наш світ Земля&nbsp;— центр Космосу, тому не рухається ні в якому напрямку, проте інші світи можуть рухатись в будь-якому напрямку, так як всі напрямки рівноправні.
 
Земля не має форми кулі, бо при заході і сході сонця сонячні промені по поверхні падали не по прямій лінії, а по дузі.{{Джерело?}}
сонячні промені по поверхні падали не по прямій лінії, а по дузі.
 
Порядок розміщення світил:{{Джерело?}}
 
1.      &nbsp;Місяць.
 
2.      &nbsp;Венера.
 
3.      &nbsp;Сонце.
 
4.      &nbsp;Інші планети.
 
5.      &nbsp;Зірки.
 
Падінню тіл на Землю перешкоджає центробіжна сила.
 
[[Чумацький Шлях]] є сукупністю зірок, які розташовуються одна від одної так, що їх зображення зливаються в єдине слабке світіння.
 
== Етика ==
Демокріт розвиває загально еллінське поняття міри. Міра&nbsp;— це відповідність поведінки людини до її природних можливостей і здібностей. Через призму подібної міри задоволення постає уже об’єктивнимоб'єктивним благом, а не тільки суб’єктивнимсуб'єктивним чуттєвим сприйняттям.
 
Основний принцип існування людини&nbsp;— перебування в безтурботно розташованому дусі, позбавленому страстей і крайностей. Це не тільки просто лише чуттєве задоволення, а стан “спокою«спокою, безтурботності і гармонії”гармонії».
 
Все зло і нещастя проходять з людиною через відсутність необхідного знання. Звідси і висновок: усунення проблем лежить в здобутті знань. Філософія Демокріта не допускає абсолютності зла, ставлячи мудрість засобом досягнення щастя.
 
== Вклад в інші науки ==
1.    &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;  Один із перших давньогрецьких календарів.
 
2.      Об’ємОб'єм піраміди.
 
== Релігія ==
Рядок 115 ⟶ 112:
днів не зберігся.
 
Найбільш значуща робота Демокріта: “Великий«Великий світоустрій”світоустрій», яка охоплювала всі доступні в той час знання.
 
яка охоплювала всі доступні в той час знання.
Деякі з творів: «Про почуття», «Про планети», «Про розум», «Опис полюсів», «Землеробство».
 
== Інші факти ==
Деякі з творів: “Про почуття”, “Про планети”, “Про розум”,
* Портрет Демокрита було представлено на грецькій монеті номіналом 10 [[Грецька драхма|драхм]], а також на купюрі номіналом 100 драхм.
“Опис полюсів”, “Землеробство”.
 
== Посилання ==
{{wikiquote}}
{{commonscat|Democritus}}
* [http://www.osvita.org.ua/referat/philosophy/622/ Демокріт&nbsp;— видатний філософ стародавнього світу]
* [http://www.utm.edu/research/iep/d/democrit.htm Democritus in The Internet Encyclopedia of Philosophy]
* [http://www.thebigview.com/greeks/democritus.html Democritus and Leucippus]
Рядок 132 ⟶ 130:
 
== Див. також ==
* [[6129 Демокріт]] -&nbsp;— астероїд, названий на честь філософа.
== Джерела ==
*[http://eprints.zu.edu.ua/11783/1/етикa-1.pdf Демокріт] ''Тофтул М. Г.'' Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2
 
== Література ==
* Демокріт. // ''Тофтул М. Г.'' [http://eprints.zu.edu.ua/11783/1/етикa-1.pdf Демокріт] ''Тофтул М. Г.'' Сучасний словник з етики.&nbsp;— Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014.&nbsp;— 416с. ISBN 978-966-485-156-2
* [[Узбек Костянтин Минович]].. Антична математика і становлення системних підвалин філософського раціоналізму: дис...дис… д-ра філос. наук: 09.00.09 / Інститут філософії ім. Г.&nbsp;С.&nbsp;Сковороди НАН України. &nbsp;— К., 2005. &nbsp;— 39с.
* К.&nbsp;М.&nbsp;Узбек. "Фрагменти побудови античної науки, філософії і культури. Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. -&nbsp;— 234 с.
 
{{Досократики}}