Ріцімер: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) |
уточнення, категоризація |
||
Рядок 1:
[[Файл:As Libius Severus-Ricimer MonogramRIC 2716.jpg|thumb|[[Лібій Север]] на [[аверс]]і [[Ас (монета)|аса]]. На [[реверс]]і викарбувана [[монограма]] Ріцімера]]
'''
== Походження ==
Флавій Ріцімер був за походженням
== Молоді роки ==
Юність провів при дворі імператора [[Валентиніан III|Валентиніана III]], був учнем [[Аецій|Аеція]]. Після смерті Аеція і Валентиніана, у 455 році [[Рим]] був узятий і розграбований вандалами короля [[Гейзеріх]]а. Він повалив узурпатора [[Петроній Максим|Петронія Максима]] і поставив на престол [[Авіт]]а.
== Полководець ==
Новий імператор призначив Ріцімера полководцем. Найнявши велике військо з германців і побудувавши флот, Ріцимер знищив кораблі вандалів біля берегів Корсики та Сицилії. Повернувшись до Італії, Ріцимер, за згодою сенату, скинув імператора Авіта. Слідом за цим він отримав титул патриція від імператора Східної Римської імперії [[Лев I Макелла|Лева І]].
== Фактичний правитель Західної Римської імперії ==
Відтоді й до своєї смерті Ріцімер став фактичним правителем Західної Римської імперії. Як германський вождь, він не міг проголосити себе августом, але з іншого боку, влада над Римом дала йому вплив на інші германські народи, які окупували в той момент Галлію, Іспанію та Північну Африку. Він встав перед вибором — розпустити Західну Римську Імперію і правити офіційно, як король або полководець, або поставити номінального імператора і правити через нього. Він зупинився на останньому. Але при цьому його влада поширювалася настільки, що його монограма карбувалася на монетах нарівні з імператорською.
У [[457]] році Ріцимер, за згодою Лева I, призначив [[Майоріан]]а імператором Заходу. Майоріан виявився здатним правителем і став проявляти небажану незалежність. У [[461]] році він організував похід проти вандалів [[Гейзеріх]]а, але зазнав поразки недалеко від Валенсії. Після цього Ріцімер змусив його зректися престолу, а потім стратив. На його місце був поставлений [[Лібій Север]]. Але ця кандидатура, а також вбивство Майоріана викликали несхвалення імператора Східної Імперії Лева I і намісника Галлії Егідія. Після смерті Севера у [[465]] році протягом вісімнадцяти місяців Ріцімер не призначав нового імператора і сам тримав у руках кермо влади, але небезпека з боку вандалів примусила його у [[467]] році укласти союз зі Східною Римською імперією і прийняти призначеного візантійським двором нового римського імператора, патриція [[Антемій Прокопій|Прокопія Антемія]]. Він навіть видав заміж за Ріцімера свою дочку, але незабаром і між ними виникла відкрита боротьба: Ріцімер набрав у [[Мілан]]і велике військо з германців, пішов на Рим і після тримісячної облоги взяв його (11 липня 472 року); місто було віддано на розграбування варварам, а Антемій убитий. На престол був зведений [[Олібрій]], але через кілька тижнів і Ріцімер, і Олібрій померли від [[Чума|чуми]].
Начальство над військами Ріцімер, помираючи, передав своєму племіннику, бургундському князю [[Гундобад]]у.
== Посилання ==
* Chisholm, Hugh, ed (1911).[http://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Ricimer Ріцімер у Encyclopædia Britannica{{ref-en}}]
* [http://www.empereurs-romains.net/emp76.htm Ріцімер та Антемій Прокопій у empereurs-romains.net {{ref-fr}}]
[[Категорія:Давньоримські військовики]]
Рядок 23 ⟶ 28:
[[Категорія:Народились 405]]
[[Категорія:Померли 472]]
[[Категорія:Померли від чуми]]
| |||