Теорія ігор: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 91.206.4.34 (обговорення) до зробленого Yukh68 |
|||
Рядок 1:
[[Файл:John_f_nash_20061102_3.jpg|200px|right|thumb|[[Джон Форбс Неш|Джон Неш]] — математик, [[нобелівські лауреати|нобелівський лауреат]]]]
'''Тео́рія і́гор''' — теорія [[Математична модель|математичних моделей]] прийняття оптимальних рішень в умовах [[конфлікт]]у. Оскільки сторони, що беруть участь в більшості конфліктів, зацікавлені в тому, щоб приховати від супротивника власні наміри, прийняття рішень в умовах конфлікту, зазвичай, [[прийняття рішень в умовах невизначеності|відбувається в умовах невизначеності]]. Навпаки, фактор невизначеності можна інтерпретувати як противника суб'єкта, який приймає рішення (тим самим прийняття рішень в умовах невизначеності можна розуміти як прийняття рішень в умовах конфлікту). Зокрема, багато тверджень [[Математична статистика|математичної статистики]] природнім чином формулюються як теоретико-ігрові.
Теорія ігор — розділ [[прикладна математика|прикладної математики]], точніше — [[дослідження операцій]], який використовується в [[соціальні науки|соціальних науках]] (найбільше в [[економіка|економіці]]), [[біологія|біології]], [[політологія|політичних науках]], [[комп'ютер|комп'ютерних науках]] (головним чином для [[штучний інтелект|штучного інтелекту]]) і [[філософія|філософії]]. Теорія ігор намагається математично зафіксувати поведінку в '''стратегічних ситуаціях''', в яких успіх суб'єкта, що робить вибір, залежить від вибору інших учасників. Якщо спочатку розвивався аналіз ігор, в яких один із супротивників виграє за рахунок інших ([[ігри з нульовою сумою]]), то згодом почали розглядати широкий клас взаємодій, які були класифіковані за певними критеріями. Cьогодні «теорія ігор щось на кшталт парасольки чи універсальної теорії для раціональної сторони соціальних наук, де соціальні можемо розуміти широко, включаючи як людських, так нелюдських гравців (комп'ютери, тварини, рослини)» ([[Роберт Ауманн]], [[1987]]).
| |||