Відкрити головне меню

Зміни

Чекіст-«сотник Завірюха» з фальшивим повстанським загоном продовжив «діяти», збираючи туди повстанців, котрі залишилися після арешту їхніх командирів.
Упродовж 1922—1923 року чекісти здійснили остаточну зачистку території Чорного лісу та Холодного Яру.
2 лютого 1923 року Ларіона Завгороднього, Дениса Гупала, Мефодія Голика-Залізняка, [[Трохим Компанієць|Трохима Компанійця]], Василя Ткаченка, [[Костянтин Здобудь-Воля|Костянтина Здобудь-Волю]], [[Іван Ляшенко|Івана Ляшенка]], [[Григорій Яковенко (отаман)|Григорія Яковенка]], [[Юрій Дробатковський|Юрія Дробатковського]] засудили до розстрілу, а [[Мушкет Леонід Павлович|Леонід Мушкет]] одержав десять років позбавлення волі.
Холодноярських отаманів, козаків та декілька січових стрільців утримували разом, у камері № 1 Лук'янівської в'язниці.
 
[[9 лютого]] [[1923]] року о 8:30 у Лук’янівськійЛук'янівській в’язниців'язниці Києва засуджені підняли повстання (всього 38 діячів національного визвольного руху), захопили 14 рушниць із набоями та іншу зброю. Майже чотири години серед Києва точився бій. Хто не загинув під час повстання, був розстріляний катами ГПУ. <ref>[http://espreso.tv/news/2016/10/18/sud_reabilituvav_otamaniv_kholodnogo_yaru Суд реабілітував отаманів Холодного Яру]</ref>
 
== Вшанування пам'яті ==