Поділ (Полтава): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оновлення даних http://www.adm-pl.gov.ua/sites/default/files/207-2016.pdf
Немає опису редагування
Рядок 36:
У [[1859]] році на Подолі налічувалось 45 дворів і 183 жителя. На місці, де зараз знаходиться площа Богдана Хмельницького і оточуючі її багатоповерхівки, з середини [[XIX століття]] була велика Кінно-Ярмаркова площа. Саме на цій площі проходив знаменитий [[Іллінський ярмарок]], перенесений з [[Ромни|Ромен]] до Полтави у [[1852]] році. Спочатку тут продавали коней, худобу, овець, шкіри, віск, мед, олію, горілку, селянські вироби, одяг, землеробські знаряддя тощо. Пізніше майже половина загальної вартості проданих товарів припадала на бавовняні, шовкові, вовняні, лляні і конопляні тканини й сукна. Іллінському ярмарку належало одне з перших місць у країні в торгівлі вовною. Ярмарок також був значним ринком збуту товарів, привезених із-за кордону. Офіційно він тривав з [[10 липня|10]] до [[20 липня]] і збирав до 40 тисяч відвідувачів <ref>[http://www.tourism.poltava.ua/ukr/istorychni_mistsya/Vulitsi_Poltavi/ Полтава туристична. Вулиці Полтави. Поділ]</ref>.
 
В [[1883]]році на Подолі&nbsp;— 34 двори, 197 жителів. В [[1887]] році вулиці Подолу мали назви Різдвяна (нині нижня частина вулиці Небесної Сотні) і Миколаївська (зараз&nbsp;— [[Вулиця Анатолія Кукоби (Полтава)|Анатолія Кукоби]]). Було декілька провулків. Подоляни мали і власну церкву Різдва Богородиці (на розі вулиць Анатолія Кукоби і [[Вулиця Небесної Сотні (Полтава)|Небесної Сотні]]). На місті де зараз знаходиться Полтавський мелькомбінат (вул. Небесної Сотні,&nbsp;69) знаходився мукомельнийборошномельний паровий млин М.&nbsp;Молдавського<ref name="B">[http://poltavahistory.inf.ua/hisp_u_90.html Історія Полтави. Поділ.]</ref>.
 
В [[1864]] році урядом [[Російська імперія|царської Росії]] було прийняте рішення збудувати залізницю, яка сполучила б [[Одеса|Одесу]] через [[Миколаїв]], [[Полтава|Полтаву]] та [[Харків]] із [[Москва|Москвою]]. В серпні [[1870]] року розпочала роботу залізнична лінія [[Полтава]]&nbsp;— [[Кременчук]]. За Ворсклою було збудовано [[Полтава-Південна|залізничну станцію]], поряд&nbsp;— [[Полтавський тепловозоремонтний завод|паровозоремонтні майстерні]] ([[1871]]). Місто зі станцією зв'язував дерев'яний Ново-Миколаївський міст<ref name="B"/>.