Вікіпедія

Василій Великий: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 40:
Після повернення в Кесарію Василій присвятив себе світським справах, але вплив благочестивої сестри Мокрини (майбутньої ігумені) змусив його вести більш аскетичне життя і врешті-решт, разом із кількома товаришами, покинути міську суєту та оселитися на родинних землях у [[Понт]]і, де вони склали подобу чернечої громади. У 357 році Василій пустився в тривалу подорож по [[Коптська православна церква|коптських монастирях]], а в 360 році супроводжував каппадокійських єпископів на [[Синод єпископів|синод]] до Константинополя.
 
Рішення церковного собору 359 року в [[Ріміні]] підтримати засудження [[Перший Вселенський Собор|Першим Вселенським собором]] вчення [[Арій|Арія]] (яке поділяв і Кесарійський єпископ Діонісій) стало важким ударом для Василія і його товаришів. Примирившись з Діонісiєм незадовго до його смерті, Василій був висвячений у пресвітери і став радником Євсевія [[Нікомедія|Нікомедійського]], який змінив Діонісія на єпископській кафедрі. Строге і аскетичне життя Василія не припало до душі ЕвсевіюЄвсевію, тому перший пішов у свою пустелю, де став налагоджувати чернече життя, до якого завжди мав схильність.
 
Прихід до влади аріанського імператора [[Валент]]а та зростаючі утиски православних, спонукали Євсевія шукати допомоги діяльного й старанного ВасиляВасилія. У 365 році останній повернувся до Кесарії та взяв керування єпархією в свої руки. Він написав три книги проти [[Аріани|аріан]], проповідуючи гасло «три іпостасі в єдиній сутності», яке було прийнятне як послідовниками [[Нікейський символ віри|Нікейського символу віри]], так і для тимитих, хто ще недавно симпатизував аріанам. Незважаючи на протидію кількох єпископів, по смерті Євсевія в 370 році, Василій заступив на місце митрополита Каппадокійського та ревно взявся за викорінення аріанства в Малій Азії.
 
Антиаріанська діяльність ВасиляВасилія привела його до зіткнення з Валентом. Під час подорожі імператора по Каппадокії єпископ навідріз відмовився визнати правоту аріанського вчення. У відповідь Валент розділив Каппадокію на дві провінції, що призвело до скорочення канонічної території ВасиляВасилія та підірвало його позиції в церкві. Проте ВасилюВасилію вдалося просунути на місце єпископів ключових міст своїх соратників [[Григорій Ніський|Григорія Ніського]] та [[Григорій Богослов|Григорія Богослова]]. Основна ж боротьба розгорнулася за місце [[Антіохійський патріархат| патріарха антіохійського]], на якому Василій — на відміну від єпископів ОлександріїАлександрії і папи [[Дамасій I|Дамасія]] — не бажав бачити ортодоксального нікейця Павлина, побоюючись, що надмірне перебільшення єдності Бога загрожує єрессю савелліанізма.
 
Загибель Валента в битві при Адріанополі змінила баланс сил держави та церкви, але ВасильВасилій скористатися цим не встиг. Його здоров'я було підірване аскетичним способом життя. Він помер у перший день нового 379 року і незабаром був зарахований до лику святих.
 
== Великий Архіпастир Церкви ==
[[Файл:Three Holy Hierarchs.jpg|thumb|Три святителі: Василій Великий (Кесарійський), [[Григорій Богослов]] (Назіанзин) та [[ІванІоан Золотоустий]]]]
Перша знаменна віха св. Василія як архіпастиря — це безстрашність у визнанні й обороні Православної віри. У його часи аріани, які користувалися підтримкою імператорів, переслідували послідовників ортодоксального (православного) [[християнство|християнства]]. [[Імператор]] [[Валент]] ([[364]]–[[379]]), [[хрещення|охрещений]] аріанським єпископом, став завзятим апостолом аріанізму. Серед нелюдських і жорстоких гонінь єпископів і вірних лише Василій відважився підставити чоло самому цісареві. Історики записали зустріч св. Василія з Модестом, префектом Преторії, теж запеклим аріанином, який наказав спалити з кораблем 88 священиків. Модест покликав св. Василія до себе і поводився з ним гордо й зухвало, кричав та погрожував вигнанням, конфіскацією майна, муками і смертю. На всі ті страшні погрози св. Василій спокійно відповів: «Грози мені чим іншим, бо ніяка з тих кар мене не зворушує». Опісля Модест, звітуючи цісареві Валентові про свою розмову із Василієм, сказав: «Пане, єпископ нас переміг. Він вищий понад усякі погрози і не дасть себе захитати ніякими переконуваннями». І цісар полишив св. Василія у спокої.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Василій_Великий