Василій Великий: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 40:
Після повернення в Кесарію Василій присвятив себе світським справах, але вплив благочестивої сестри Мокрини (майбутньої ігумені) змусив його вести більш аскетичне життя і врешті-решт, разом із кількома товаришами, покинути міську суєту та оселитися на родинних землях у [[Понт]]і, де вони склали подобу чернечої громади. У 357 році Василій пустився в тривалу подорож по [[Коптська православна церква|коптських монастирях]], а в 360 році супроводжував каппадокійських єпископів на [[Синод єпископів|синод]] до Константинополя.
Рішення церковного собору 359 року в [[Ріміні]] підтримати засудження [[Перший Вселенський Собор|Першим Вселенським собором]] вчення [[Арій|Арія]] (яке поділяв і Кесарійський єпископ Діонісій) стало важким ударом для Василія і його товаришів. Примирившись з Діонісiєм незадовго до його смерті, Василій був висвячений у пресвітери і став радником Євсевія [[Нікомедія|Нікомедійського]], який змінив Діонісія на єпископській кафедрі. Строге і аскетичне життя Василія не припало до душі
Прихід до влади аріанського імператора [[Валент]]а та зростаючі утиски православних, спонукали Євсевія шукати допомоги діяльного й старанного
Антиаріанська діяльність
Загибель Валента в битві при Адріанополі змінила баланс сил держави та церкви, але
== Великий Архіпастир Церкви ==
[[Файл:Three Holy Hierarchs.jpg|thumb|Три святителі: Василій Великий (Кесарійський), [[Григорій Богослов]] (Назіанзин) та [[
Перша знаменна віха св. Василія як архіпастиря — це безстрашність у визнанні й обороні Православної віри. У його часи аріани, які користувалися підтримкою імператорів, переслідували послідовників ортодоксального (православного) [[християнство|християнства]]. [[Імператор]] [[Валент]] ([[364]]–[[379]]), [[хрещення|охрещений]] аріанським єпископом, став завзятим апостолом аріанізму. Серед нелюдських і жорстоких гонінь єпископів і вірних лише Василій відважився підставити чоло самому цісареві. Історики записали зустріч св. Василія з Модестом, префектом Преторії, теж запеклим аріанином, який наказав спалити з кораблем 88 священиків. Модест покликав св. Василія до себе і поводився з ним гордо й зухвало, кричав та погрожував вигнанням, конфіскацією майна, муками і смертю. На всі ті страшні погрози св. Василій спокійно відповів: «Грози мені чим іншим, бо ніяка з тих кар мене не зворушує». Опісля Модест, звітуючи цісареві Валентові про свою розмову із Василієм, сказав: «Пане, єпископ нас переміг. Він вищий понад усякі погрози і не дасть себе захитати ніякими переконуваннями». І цісар полишив св. Василія у спокої.
|