Борис Тен: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Творчість: вилучення невидимого м’якого переносу, removed: за допомогою AWB |
MobyVan (обговорення | внесок) м →Біографія: replaced: ої московською → ою московською за допомогою AWB |
||
Рядок 54:
Був другим заступником голови президії [[ВПЦР|Всеукраїнської православної церковної ради]], співробітником редакції друкованого органу церкви — щомісячного журналу УАПЦ «Церква і життя» (дозвіл на друк виданий [[15 січня]] [[1927]] року Народним комісаріатом освіти [[УСРР]]; голова редколегії — митрополит Василь (Липківський); надруковано сім чисел журналу), автором багатьох [[Композиція (музика)|композицій]] церковного співу.
Разом з іншими священниками та митрополитом Василем (Липківським) підписав відозву, вислану ВПЦР [[14 листопада]] [[1924]] року до єпископів, священиків та вірних, в якій засуджувався розбрат
[[7 серпня]] [[1929]] року заарештований. [[4 лютого]] [[1930]] року засуджений на десять років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Покарання відбував на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] (передовсім у [[Владивосток|Владивостоці]]). Врятували Миколу Хомичевського у засланні спів, музика та знання чужоземних мов. В концтаборі йому дозволили створити хор із в'язнів. [[8 червня]] [[1931]] року одружився з Аполлінарією (Норою) Ковальчук (втративши таким чином право на священнослужіння). [[2 квітня]] [[1933]] року народився син Василько (саме таке ім'я йому дали, а не Василь). Звільнений [[1 вересня]] [[1936]] року — управлінням таборів у Владивостоці видана довідка про дострокове звільнення за заліком робочих днів.
| |||