Вікіпедія

Калина звичайна: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування 217.115.99.178 (обговорення) до зробленого 91.245.72.12
Bot Gluck (обговорення | внесок)
Боти
19 388 редагувань
прибирання піктограми попереду визначення, replaced: 2-4 → 2—4 (4), В н → У н, removed:... за допомогою AWB
Рядок 21:
 
: {{otheruses|Калина (значення)}}
[[Файл:Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svg|link=Лікарська рослина|35px]] '''Калина звичайна, червона калина''' ({{lang-la|'''Viburnum opulus'''}}); місцеві назви:
'''карина''', '''калена''', '''калинина''' — високий гіллястий кущ заввишки 2-42—4 м з сірою корою, з [[рід (біологія)|роду]] [[калина]] (''[[Viburnum]]''), [[родина (біологія)|родини]] [[Адоксові|Адоксових]] (Adoxaceae).
 
Гарний плодовий і декоративний чагарник. Росте на всій території Україні, особливо в поліській та лісостеповій зонах.
Рядок 39:
== Поширення ==
[[Файл:Viburnum opulus kz distr.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Карта поширення підвидів калини звичайної: var. opulus (зеленим), var. sargentii (блакитним) та var. americanum (бузковим).]]
Калина має євросибірський ареал зростання. У дикому стані росте в центральній і південній [[Європа|Європі]], в [[Мала Азія|Малій Азії]], у [[Північна Африка|Північній Африці]], в європейській частині [[Росія|Росії]]. На півночі і заході Росії зустрічається рідше. Зустрічається у Західному і середньому [[Сибір]]у, а також у східних і північних областях [[Казахстан]]у.
 
Північний кордон євроазійського ареалу проходить по 65° пн. ш. і досягає південного берега [[Біле море|Білого моря]], перетинаючи [[Північна Двіна|Північну Двіну]] у напрямку до Уральського хребта (61° пн. ш.). Звідси кордон спускається на південь до 59° пн. ш., потім знову досягає 61° пн. ш. і по р. Конді проходить до Західного Сибіру, перетинає Об (на 62° пн. ш.) простягається майже паралельно до її правого берега. Потім опускається на південь до 59° пн. ш., перетинає [[Єнісей]] і по цій паралелі досягає 99° сх. д.; далі межа ареалу калини відхиляється на південний схід і доходить до прибайкальського вигину [[Лена (річка)|Лєни]]. Тут, приблизно на 105° сх. д., знаходяться найсхідніші місця росту калини звичайної<ref>[http://www.provisor.com.ua/archive/2007/N23/kalina_23.php?part_code=68&art_code=6239 Б. М. Зузук, Р. В. Куцик, Калина звичайна (Viburnum opulus L.)]</ref>.
Рядок 59:
Калина звичайна&nbsp;— дуже популярна в народі, оспівана в народних піснях рослина.
 
Колись у сиву давнину вона пов'язувалася з народженням [[Всесвіт]]у, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірок. Тому і назву свою має від давньої назви Сонця&nbsp;— «Коло».<ref>[http://vyshyvanka.blox.ua/2008/06/Znaki-starodavnih-vishivanok.html «Знаки стародавніх вишиванок»] </ref> Зокрема, її вважають [[Народні символи України|символом України]].<ref name="Bozhok">Божок, О. П. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/16_4/10_Bozok_16_4.pdf 'Дерева, оспівані народом'], ''Символ дерева у світовій культурі та художній творчості'', [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/ Науковий вісник НЛТУ України]&nbsp;— Львів: [[Національний лісотехнічний університет України|НЛТУ України]].&nbsp;— 2006.&nbsp;— Вип.16.4.&nbsp;— 284 с.</ref> Її значна поширеність на теренах України, пов'язаність із родинно-побутовими, календарними обрядами (весілля, похорони, осінній обряд «похід на калину» та ін.) зумовили перехід із світу номінативної одиниці у світ художнього образу. Найбільше цей давній [[фольклор]]ний образ виступає словом-символом як домінанта в асоціативному зв'язку ''калина&nbsp;— дівчина (мати)'', ''калина&nbsp;— Україна'', ''калина&nbsp;— кров''. Домінує загальнопоширена спорідненість «калина&nbsp;— дівчина». Цю стійку асоціацію розглядали видатні фольклористи [[Костомаров Микола Іванович|Микола Костомаров]], [[Веселовський Олександр Миколайович|О. Веселовський]], [[Потебня Олександр Опанасович|Олександр Потебня]].
<ref name="Kuzmenko">Кузьменко, О. М. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/16_4/87_kuzmenko_16_4.pdf 'Дерева, оспівані народом'], ''Символіка калини в українських піснях національно-визвольних змагань XX&nbsp;ст.'', [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/ Науковий вісник НЛТУ України]&nbsp;— Львів: [[Національний лісотехнічний університет України|НЛТУ України]].&nbsp;— 2006.&nbsp;— Вип.16.4.&nbsp;— 284 с.</ref>
 
Рядок 89:
'''Кора'''
 
[[Кора рослин |Кора]] містить [[глікозид]] [[вібурнін]], [[дубильні речовини]] (близько 2%), солі [[валеріанова кислота|валеріанової]] і [[каприлова кислота|каприлової кислот]], [[Оцтова кислота|оцтову]], [[Мурашина кислота|мурашину]], [[Пальмітинова кислота|пальмітинову]], [[ізовалеріанова кислота|ізовалеріанову]], [[Олеїнова кислота|олеїнову]], [[лінолева кислота|лінолеву]], [[Капронова кислота|капронову]], і [[церотинова кислота|церотинову кислоти]], [[смоли]] (близько 6,5%), цукри, [[фітостерин]], виявлено [[сапоніни]] тритерпенової структури (близько 7%).
 
'''Плоди'''
 
[[Плід|Плоди]] калини містять [[цукри]] 5-6% (за іншими даними&nbsp;— [[інвертний цукор]] близько 32%<ref name=" Товстуха ">< /ref>), [[білки]] (0,37%), ізовалеріанову й [[оцтова кислота|оцтову кислоти]] (2,56%), [[Дубильні речовини|дубильні]] і фарбувальні речовини, [[вітамін С]], [[флавоноїди]] ([[астрагалін]], [[кверцетин]], [[кемпферол]], [[пеонозид]] та інші), біфлавоноїд [[аментофлавон]]. <br/>
[[Пектинові речовини]] представлені, переважно, [[протопектин]]ом.<ref name="Петрова">Петрова В.&nbsp;П.&nbsp;Биохимия дикорастущих плодово-ягодных растений.&nbsp;— К.: Вища школа, 1986.&nbsp;— 287 с.</ref> [[Органічні кислоти]] у стиглих плодах калини звичайної представлені, в основному, яблучною, лимонною, мурашиною, каприловою, валеріановою, ізовалеріановою і хлорогеновою, є також сліди хінної, кофейної і оцтової кислот, що становлять до 3%<ref name="Смирнова">Смирнова А. С. О возможности использования в медицине плодов, цветков и листьев калины обыкновенной.&nbsp;— Рига: Каунас, 1974.&nbsp;— 156 с</ref>. Зелені плоди (на відміну від стиглих) багаті також [[хінна кислота|хінною]] і кофейною кислотами, вміст яких значно знижується при дозріванні<ref name="Петрова"/>.
 
Рядок 101:
[[Амінокислоти|Амінокислотний]] склад плодів калини звичайної дуже мало вивчений. Тільки за останні роки В.&nbsp;Д.&nbsp;Іванов зі співавторами (1985) та Д.&nbsp;К.&nbsp;Шапіро, І.&nbsp;Р.&nbsp;Кісілевський зі співавторами (1992) встановили наявність у плодах калини звичайної 13 вільних амінокислот, серед яких переважає [[серин]], [[глютамінова кислота]], [[аланін]] (відповідно 14,9:21,8:37,2 мг/100 г).<ref name="Иванов">Иванов В. Д., Ладыгина Е.&nbsp;Я.&nbsp;Химический состав плодов различных видов калины// Фармация.&nbsp;— 1983, №&nbsp;1.&nbsp;— С. 65-70.</ref><ref>Шапиро Д. К., Кисилевский И. Р. и др. Биохимический состав плодов форм калины обыкновенной, произрастающих в Полесье и Лесостепи Украины// Раст. рес-сы.&nbsp;— 1992, вып. 2.&nbsp;— С. 54-63.</ref> [[Аргінін]], [[аспарагінова кислота]], [[гліцин]], [[гістидин]], [[ізолейцин]], [[лейцин]], [[лізин]], [[пролін]], [[треонін]] становлять 2,6-8,5 мг/100 г<ref name="Иванов"/><ref name="Товстуха"/>
 
У плодах калини звичайної міститься [[тирозин]], який в організмі людини є попередником [[гормон]]ів [[адреналін]]у, [[норадреналін]]у, [[тироксин]]у, [[трийодтиронін]]у. Калина є акумулятором таких хімічних елементів, як [[калій]], [[залізо]], [[алюміній]], [[цинк]]. Вивчення мінерального складу засвідчило, що плоди характеризуються високим вмістом сполук [[Манган|марганцю]]&nbsp;— 0,03; [[Мідь|міді]]&nbsp;— 0,40; [[Бром|бромубром]]у&nbsp;— 0,12; [[селен]]у&nbsp;— 9,75; нікелю&nbsp;— 0,23; [[Стронцій|стронцію]]&nbsp;— 0,33; [[Срібло|срібла]]&nbsp;— 0,08; [[йод]]у&nbsp;— 0,09; [[бор]]у&nbsp;— 3,2 мг/г.<ref name="ИвановПетрова">< /ref><ref name="ПетроваСмирнова">< /ref><ref name="СмирноваИванов">< /ref>
 
'''Квіти'''
 
У квітках виявлено флавоноїди, органічні кислоти, [[вітамін С]] та [[Ефірна олія|ефірну олію]]<ref name="Гродзінський">< /ref>.
 
'''Насіння'''
 
ВУ насінні виявлено жирну [[олія|олію]] (близько 21%).
 
== Практичне використання ==
У народній медицині відома з XIV ст.
 
Лікарська, харчова, вітамінозна, медоносна, фарбувальна і декоративна рослина.
 
'''У науковій медицині''' застосовується кора калини ({{lang-la|Cortex Viburni}}) як кровоспинний засіб при внутрішніх кровотечах, особливо маткових, як заспокійливий&nbsp;— при істерії, а також знижує кров'яний [[тиск]].
 
Плоди використовують як сечогінний і вітамінний засіб, при шлункових і простудних хворобах.
 
Екстракт кори на 50% спирті у співвідношенні 1:10 призначають для припинення маткових кровотеч, а також для усунення болю при менструаціях. Вживають всередину по 20-3020—30 крапель 2-32—3 рази на добу за 30 хв до їди<ref name=" Товстуха "> Товстуха Є.С. Фітотерапія. &nbsp;— К.: Здоров'я, 1990&nbsp;—304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5</ref>. Водний відвар кори у співвідношенні 1:20 вживають по 1 столовій ложці 3 рази на добу за 30 хв до їди як гемостатичний, антисептичний та болетамувальний засіб<ref name=" Товстуха ">< /ref>.
 
'''У народній [[медицина|медицині]]''' кору застосовують при [[простуда|простуді]], [[золотус]]і, носових кровотечах; плоди ({{lang-la|Fructus Viburni opuli}})&nbsp;— при [[геморой|геморої]]; сік&nbsp;— при горлових простудах, [[кашель|кашлі]], хворобах шкіри(настій плодів калини п'ють проти [[фурункул]]ів, [[карбункул]]ів, [[Екзема|екземи]], різних висипів на тілі<ref name="Гродзінський">< /ref>). Квітки і плоди&nbsp;— при [[склероз]]і, [[туберкульоз]]і легень, [[гіпертонія|гіпертонії]], захворюванні нирок, серцевих хворобах і як потогінний засіб. Є дані про позитивний вплив плодів при лікуванні ракових захворювань (сік з плодів калини з [[мед]]ом використовували в народній медицині для лікування раку молочної залози, для профілактики раку шлунка при гіпоацидному [[гастрит]]і<ref name="Гродзінський">< /ref>), [[діатез]]у, виразки шлунка.
 
'''У дерматології й косметиці''' свіжий сік плодів є добрим засобом проти вугрів, висипів та пігментних плям на обличчі<ref name="Гродзінський">< /ref>.
'''У [[гомеопатія|гомеопатії]]''' застосовують [[есенція|есенцію]] з свіжої кори. У ветеринарній практиці квітки й плоди використовують при лікуванні [[ящур]]а, запалень слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і ротової порожнини тварин.
 
В їжу плоди калини вживають після проморожування, коли вони втрачають гіркий смак. Плоди їстівні, хоча у великих кількостях шкідливі для дітей. Злегка токсичні властивості ягід, найвиразніше зникають після перших приморозків, або при високій температурі<ref> Grochowski Wiesław: Jadalne owoce leśne. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Rolnicze i Leśne, 1986. ISBN 83-09-00021-9.</ref>. У народі з плодів калини готують начинку для [[пиріг|пирогів]], киселі, пастилу, приправи до м'ясних страв. Роздушені ягоди з насінням або тільки витиснений сік можна змішувати з цукром у співвідношенні один до одного і зберігати в підвалі або холодильнику<ref name="Попович">< /ref>.
 
Завдяки високому вмісту [[пектин]]ів плоди калини використовують для виготовлення [[мармелад]]у, їх консервують, готують наливки, [[лікер]]и, фруктово-ягідні [[вино|вина]], застосовують, як чайно-кавові сурогати.
Рядок 141:
===Декоративне значення===
 
Калина звичайна має високі декоративні властивості як у період цвітіння, так і при достиганні плодів. У культурі зустрічається ряд форм. З декоративних форми калини особливо поширена форма ''буль-де-неж''&nbsp;— ''Viburnum opulus'' var. ''sterile'' з великими повними сніжно-білими суцвіттями.
 
* ''Калина звичайна, форма карликова''<ref name="Попович">< /ref>. Чагарник у формі кулі, до 1&nbsp;м в діаметрі, з дрібним листям, майже не квітне. Цінується за низькорослу кулясто-декоративну форму куща. Добре розмножується зеленими [[Живцювання|живцями]], порослю і відводками.
* ''Калина звичайна, форма «снігова куля»'' (''буль-де-неж'')<ref name="Попович">< /ref>. Крупний чагарник висотою до 5 м. Квітки стеріальні, зібрані у великі, спочатку зеленуваті, потім сніжно-білі кулясті суцвіття. Квітне щорічно і рясно. Розмножують відводками та зеленими живцями. Цінується за винятково декоративне і рясне цвітіння<ref name="Попович">< /ref>. Використовується у парках, для створення окремих груп і живоплотів.▼
 
▲* ''Калина звичайна, форма «снігова куля»'' (''буль-де-неж'')<ref name="Попович"></ref>. Крупний чагарник висотою до 5 м. Квітки стеріальні, зібрані у великі, спочатку зеленуваті, потім сніжно-білі кулясті суцвіття. Квітне щорічно і рясно. Розмножують відводками та зеленими живцями. Цінується за винятково декоративне і рясне цвітіння<ref name="Попович"></ref>. Використовується у парках, для створення окремих груп і живоплотів.
 
Калина звичайна ціниться в лісомеліоративних насадженнях як ґрунтозахисна порода, а також порода, що приваблює корисних [[птахи|птахів]].
Рядок 152 ⟶ 151:
[[Файл:Viburnum opulus a2.jpg|thumb|Плоди калини восени]]
 
Кору збирають з молодих пагонів у квітні&nbsp;— травні шляхом нанесення кільцевих надрізів, які з'єднують потім поздовжніми. Сушать на горищах, під наметами, розстилаючи тонким шаром. Сушіння припиняють, коли кора стає ламкою. Вихід сировини&nbsp;— 34-4034—40 %. Кору пресують і упаковують у тюки або пакети вагою по 50 або 75 кг. Строк зберігання&nbsp;— до чотирьох років.
 
Плоди збирають у [[Вересень|вересні]]&nbsp;— [[жовтень|жовтні]] (також, після перших заморозків), зрізуючи ножами або секаторами, складають у кошики. Сушать у печах або сушарках при температурі 50-60°. Потім обмолочують, відділяючи гілочки і [[плодоніжка|плодоніжки]], сортують. Сухі плоди пакують у мішки вагою по 20, 30, 40 кг і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях, на стелажах.
 
Після збирання зв'язані в пучки ґрона калини можна довго зберігати в неопалюваних приміщеннях або на горищах<ref name="Попович">< /ref>.
 
Квітки калини звичайної ({{lang-la|Flores Viburni opuli}}) збирають у період цвітіння, швидко сушать у затінку і зберігають у коробках, вистелених папером. Квітки використовують лише в народній
медицині<ref name="Гродзінський">Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Відп. ред. А.М.Гродзінський.—К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.—544с. ISBN 5-88500-055-7</ref>.
 
[[Калина гордовина]] має неїстівні плоди, але ціниться як підлісок в лісомеліоративних насадженнях на [[чорнозем]]них ґрунтах.
Рядок 191 ⟶ 190:
* Витковский В. Л. Плодовые растения мира.— СПб.; М.; Краснодар: Лань, 2003.— 592 c.
* Плеханова М. Калина // Настольная книга садовода. Составитель А.А. Юшев.— СПб: Лань, 2000. стр. 169-174.
* Аксенова Н.А., Фролова Л.А. Деревья и кустарники для любительского садоводства и озеленения.— М.: Изд-во МГУ, 1989.— 160 с.
 
== Посилання ==
* [http://proridne.com/pisni/%D0%9E%D0%99%20%D0%A3%20%D0%9B%D0%A3%D0%97%D0%86%20%D0%A7%D0%95%D0%A0%D0%92%D0%9E%D0%9D%D0%90%20%D0%9A%D0%90%D0%9B%D0%98%D0%9D%D0%90.html «Ой у лузі, червона калина»]&nbsp;— музика і слова різних версій цієї пісні.<br />
* [[Народні символи України]]
* [http://rosluna.ucoz.ua/publ/legendi_ta_mifi_pro_roslini/kalina/28 «Легенди про калину»]&nbsp;— українські легенди і казки.<br />
 
[[Категорія:Калина]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Калина_звичайна