Геракл: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) →Примітки: оформлення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 134:
Культ Геракла був поширений серед усіх еллінів, сам герой розглядався як захисник і рятівник від усіляких лих. Царські особи шанували Геракла як видатного правителя, а простолюдини як народного героя, трудівника і захисника від свавілля тиранів. Подібно до Геракла, в багатьох містах Греції покійників зображали в левиній шкурі, де вони уподібнювалися героєві, котрий помер, але отримав вічне життя на Олімпі. Імовірно, спочатку Геракл був дорійським героєм. Після здобуття дорійцями [[Пелопоннес]]у його зробили нащадком аргосця [[Персей|Персея]], щоб узаконити завоювання. Про нього співали пісні й писали п'єси. В комедіях його іноді зображали як товстого добряка, ярмаркового силача.
Кожне царство і мало не кожне місто бажало довести, що син [[Алкмена|Алкмени]] гостював у них бодай один день. На честь героя споруджували храми, вівтарі й статуї. Як уособлення сили, Геракл був покровителем усіх [[Гімнасій|гімнасіїв]] і [[Палестра|палестр]]; [[Гладіатор|гладіатори]] в [[Стародавній Рим|Римі]], які за віком сходили з арени, присвячували героєві свою зброю. За легендами, коли після важкої перемоги Геракл відпочивав, він любив насолоджуватися музикою й співом, звідси пов'язування його культу з музами. На острови [[Сицилія]], [[
Царі, а потім і римські імператори нерідко порівнювали себе з Гераклом. Так, Імператор [[Коммод]] в II ст. називав себе «Гераклом», від якого селянам можна чекати допомоги. Імператор Максиміліан в III ст. стверджував, що є нащадком цього героя. З Гераклом пов'язували свій родовід деякі римські [[Патрицій|патриції]], [[Акка Ларентія]] вважалася коханою героя. Згідно [[Плутарх]]у, [[Александр Македонський]] вважав Геракла своїм предком<ref>''Lives'', «Alexander», 2.1.</ref>.
| |||