Останній льодовиковий період: відмінності між версіями

Останній льодовиковий період є найвідомішою частиною нинішньої льодовикової ери, який інтенсивно вивчається в Північній Америці, на півночі Євразії, і Гімалаях та інших льодовикових регіонах світу. Заледеніння, що відбулися протягом цього льодовикового періоду охоплювали великі площі, головним чином, у [[північна півкуля|північній півкулі]] і в меншому ступені в [[Південна півкуля|Південній півкулі]]. Ці заледеніння мають різні назви згідно з історичною традицією цих регіонів: '''Фрейзерське''' (на [[Тихоокеанська Кордильєра|Тихоокеанській Кордильєрі]] в [[Північна Америка|Північній Америці]]), '''Вісконсинське''' (в центральній частині Північної Америки), '''Девенсіанське''' (на [[Британські острови|Британських островах]]), '''Мідлендське''' (в [[Ірландія|Ірландії]]), Вюрмське (в [[Альпи|Альпах]]), '''МеріданськеМериданське''' (у [[Венесуела|Венесуелі]]), '''Віслінське''' (в північній частині [[Центральна Європа|Центральної Європи]]), '''Валдайське''' в [[Східна Європа|Східній Європі]] і '''Зирянське''' в [[Сибір]]у, '''Янкіуе''' в Чилі, і '''Отіранське''' в [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]].

=== МеріданськеМериданське заледеніння, у Венесуельських Андах ===

Назва МеріданськеМериданське заледеніння позначає альпійське заледеніння центру [[Кордильєра-де-МерідаМерида|Венесуельських Анд]]; в пізньому плейстоцені. Два основних рівня морени були знайдені: між 2600 і 2700&nbsp;м, і між 3000 і 3500&nbsp;м над рівнем моря. Снігова лінія протягом останнього льодовикового періоду була нижче приблизно на 1200&nbsp;м за нинішню лінії снігу (3700 м). Терен заледеніння району в [[Кордильєра-де-МерідаМерида]] була приблизно 600 км², що включає такі високі райони з південного заходу на північний схід: Парамо-де-Тама, Парамо Батальон, Лос-Парамо Конджесос, Парамо Пьедрас Бланкас, і Тета-де Неквітато. Близько 200 км², із загального заледеніння території знаходився в [[Сьєрра-Невада-де-МерідаМерида]], з них найбільший терен 50 км², знаходився в районі Піка Болівара, Піка Гумбольдта (4942 м) і Піка Бонланда (4893 м). Радіовуглецевого датування показує, що морени старше 10000 років, і, ймовірно, старше, ніж 13000 років&nbsp;— нижнього моренового рівня, ймовірно, відповідає Вісконсинському заледенінню. Верхній рівень морени, ймовірно, являє собою останній льодовик (Пізнє Вісконсинське заледеніння).<ref>* [http://pubs.usgs.gov/pp/p1386i/venezuela/text.html Schubert, Carlos (1998) «Glaciers of Venezuela» United States Geological Survey (USGS P 1386-I)]</ref><ref>[http://www.springerlink.com/content/wgu0186p83150562/fulltext.pdf ''Late Pleistocene glaciation of Páramo de La Culata, north-central Venezuelan Andes'']</ref><ref>[http://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=20197083 Mahaney William C., Milner M. W., Kalm Volli, Dirsowzky Randy W., Hancock R. G. V., Beukens Roelf P.: ''Evidence for a Younger Dryas glacial advance in the Andes of northwestern Venezuela'']</ref><ref> [http://www.cprm.gov.br/33IGC/1349672.html Maximiliano B., Orlando G., Juan C., Ciro S.: ''Glacial Quaternary geology of las Gonzales basin, páramo los conejos, Venezuelan andes'']</ref>