Відкрити головне меню

Зміни

→‎Походження тексту проповіді: виправлення орфографічних помилок та доповнення змісту.
Ті, що приймають давню церковну традицію, що саме апостол Матвій є автором однойменного Євангелія, вважають, що нагірна проповідь є дійсними словами Ісуса, записаними євангелістом.
 
Багато сучасних біблістівбіблеїстів ставлять під сумнів походження Євангелія від Матвія і, відповідно, нагірної проповіді як його частини. Багато з них вважає, що нагірна проповідь не була виголошена так, як подає її євангеліст Матвій, а є вона композицією з різних висловлювань Ісуса, більша частина з яких походить з так званого гіпотетичного [[Джерело Q|джерела Q]], яким користувалися євангелістиєвангелисти Матвій і Лука. [[Євангеліє від Луки]], на думку цих науковців, достовірніше передає контекст і порядок висловлювань Ісуса. Проте така точка зору є цілком суб'єктивною, не підкріпленою переконливими аргументами, а породженою упередженим ставленням до християнства, зокрема, до Ісуса Христа.
 
== Місце і час виголошення проповіді ==
== Інтерпретація ==
 
У біблеїстиці та у християнстві існують різні способи інтерпретації нагірної проповіді:
* Проповідь містить етику тимчасового стану (т. зв. ''Interimsethik'') і вказівки, призначені виключно на період близького кінця світу. Їх виконання є нагодою до здійснення для Бога покутних вчинків. Оскільки кінець світу не наступив, то етика нагірної проповіді втратила своє первісне значення. Таке бачення властиве критичній біблеїстиці, заснованій на атеїзмі.
* Накази нагірної проповіді неможливі до виконання, оскільки лише Ісус міг їх повністю виконати. Проповідь має на меті вказати людям їхню недосконалість, спонукати їх до покаяння і очікування спасіння виключно від Бога. Таку інтерпретацію пропонував [[Лютер Мартін|Мартін Лютер]], а за ним і більшість [[Протестантизм|протестантських Церков]].
* Проповідь скерована виключно до Христових учнів, а не до всіх людей. Тільки еліта досконалих людей — наступників учнів — спроможна виконати моральні принципи, що містяться в проповіді. Вже [[Августин Аврелій|св. Августин]] вважав, що проповідь становить «''perfectus vitae christianae modus''», тобто досконалий спосіб християнського життя. Таку інтерпретацію приймала частина католицьких екзегетів, особливо після [[Тридентський собор|Тридентського собору]].
Анонімний користувач