Білозір'я: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 57:
 
=== ХІХ століття ===
[[Лаврентій Похилевич]] у «Сказании[[Сказания о населенных местностях Киевской губернии|Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии]]» 1864 р. пише:
{{виписка|Белозерье местечко при довольно большом озере называемом Белое. Около 1820 года нашли в этом озере нос от большого корабля и корабельный якорь. Это доказывает, что озеро в этой в древности составляло залив реки Днепра или что Тясмин, с которым озеро соединяется посредством Ирдиня болота, в древности был судоходен. Замечали в озере также приливы и отливы подобно морским.
 
Рядок 76:
 
За достовірними даними від голодної смерті у 1932—1933&nbsp;рр. в селі померло 694 людини.<br/>
[[Файл:Посівна с.Білозір'я Квітень 1932 рік.jpg|centerміні|980pxправоруч|«Посіяли, але не спожили». Посівна кампанія в селі Білозір'я. Квітень, 1932 рік.(Фото з архіву Степана Кожум'яки)]]
 
З початком [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] багато білозірців пішло в армію. На початку серпня 1941&nbsp;р. село окупували німецькі війська. Понад 515 селян не повернулось, а 1130 односельчан відзначено урядовими нагородами. Микола Романович Чмиренко і Олексій Аврамович Стрижаченко отримали звання Героя Радянського Союзу, а Андрій Нечипорович Бідан став повним кавалером орденів Слави. Війна завдала великих збитків: спалено понад 550 будників, семирічну школу, знищено та пограбовано майно, худобу. 11 січня 1944&nbsp;р. село взяли радянські війська. Загиблим споруджено обеліск, на могилі воїнів 62-ї гвардійської дивізії під командуванням генерала І.&nbsp;П.&nbsp;Мошляка встановлено пам'ятник.