Білозір'я: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ars341 (обговорення | внесок) |
Jbuket (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 37:
}}
'''Білозі́р'я''' —
== Географічне положення ==
За часів Київської Русі на березі затоки ймовірної річки Дніпра селились люди. Пізніше тут утворилося декілька озер, одне з яких називали «Білим». До самої осені його величезне прозоре водяне плесо вкривалося білими ліліями. За легендою, від нього пішла назва села Білозір'я. У кінці XVIII ст. в колишньому Білому озері знайдено носову частину від корабля і корабельний якір. Про це повідомляє Фундуклей у статистичному описі Київської губернії 1852 року. Старожили села розповідають досить цікаву історію. Одного разу по ньому пропливала цариця зі свитою і малим дитям на руках. І враз, подув сильний вітер і човен перекинувся. Мале дитя потонуло… Тоді цариця прокляла озеро, і згодом воно висохло. На те місце, де знаходилось озеро, переселились люди — так і виникло Білозір'я. Також є легенда, що через Біле Озеро проходив один із шляхів з варяг у греки.▼
Білозір'я — найбільше і одне з найдавніших сіл району. Площа земель сільської ради 12 516,4 га, села — 1193,77 га. З однієї сторони село огортають давні соснові ліси, з іншої —
== Історія ==
=== Легенди про заснування ===
▲За часів [[Київська Русь|Київської Русі]] на березі затоки ймовірної річки Дніпра селились люди. Пізніше тут утворилося декілька озер, одне з яких називали «Білим». До самої осені його величезне прозоре водяне плесо вкривалося білими ліліями. За легендою, від нього пішла назва села Білозір'я. У кінці XVIII ст. в колишньому Білому озері знайдено носову частину від корабля і корабельний якір. Про це повідомляє [[Фундуклей Іван Іванович|Фундуклей]] у статистичному описі Київської губернії 1852 року. Старожили села розповідають досить цікаву історію. Одного разу по ньому пропливала цариця зі свитою і малим дитям на руках. І враз, подув сильний вітер і човен перекинувся. Мале дитя потонуло… Тоді цариця прокляла озеро, і згодом воно висохло. На те місце, де знаходилось озеро, переселились люди — так і виникло Білозір'я. Також є легенда, що через Біле Озеро проходив один із шляхів з варяг у греки.
Територія нинішнього села була заселена значно раніше і про це свідчать численні знахідки. На території поселення знайдено сліди людей, які жили ще в кам'яному віці. Про це повідомлялося ще в 1889 р. Є два кургани, один з них зветься «Гостра могила». У 1962 р. на території школи №3 знайдемо поховання бронзового періоду.
=== Козацька доба ===
Перші письмові відомості про Білозір'я відносяться до середини XVII ст. (на карті [[Боплан Гійом Левассер де|Боплана]]). В одній із церков села нібито зберігалася грамота, підписана [[Богдан Хмельницький|Богданом Хмельницьким]], що він бере під свою охорону Білозірську церкву. Знахідки зброї на території села свідчать, що його жителі брали активну участь у
Під час [[Коліївщина|Коліївщини]] через село ймовірно проходив повстанський отаман [[Микита Швачка]]<ref>[[Букет Євген Васильович|Євген Букет]]. Швачка — фенікс українського духу. — К.: Український пріоритет, 2016. — 360 с. + іл.</ref>.
=== ХІХ століття ===
Лаврентій Похилевич у «Сказании о населенных местностях Киевской губернии» 1864 р. пише:
{{виписка|Белозерье местечко при довольно большом озере называемом Белое. Около 1820 года нашли в этом озере нос от большого корабля и корабельный якорь. Это доказывает, что озеро в этой в древности составляло залив реки Днепра или что Тясмин, с которым озеро соединяется посредством Ирдиня болота, в древности был судоходен. Замечали в озере также приливы и отливы подобно морским.
Рядок 55 ⟶ 65:
Земли имеют 45 десятин. Из визиты 1741 года видно, что в этом году приходских дворов при церкви Богородичной 100 в местечке и 20 в селе Дубиевке, при церкви Преображенской 60 дворов в местечке. Священники при той и другой были еще православные, но подтвержденные за эго визитатором взысканием.}}
У 1791 р. польський король Станіслав Август надав привілей селу, а в 1793 р. вся Правобережна Україна перейшла під владу Росії. У 1862 р. в селі налічувалося 600 дворів, 3936 осіб. У 1900 р. населення м. Білозір'я становило 8491 особу, місту належало 5813 десятин землі: 3 церкви мали 101 десятину, селяни 5637 десятини, інші версти населення — 74 десятини. Господарство вели за трипільною системою землеробства. Швидкий ріст населення після реформи пояснюється тим, що в селі зростали підприємства. На 1900 рік тут було два лісопильних заводи Р. Я. Гаммера та Кауна, де працювало 35 робітників, 1 смолокурний завод, 32 вітряки, 1 кузня.
▲В одній із церков села нібито зберігалася грамота, підписана Богданом Хмельницьким, що він бере під свою охорону Білозірську церкву. Знахідки зброї на території села свідчать, що його жителі брали активну участь у селянсько-козацьких повстаннях проти польських панів.
=== ХХ століття ===
▲У 1791 р. польський король Станіслав Август надав привілей селу, а в 1793 р. вся Правобережна Україна перейшла під владу Росії. У 1862 р. в селі налічувалося 600 дворів, 3936 осіб. У 1900 р. населення м. Білозір'я становило 8491 особу, місту належало 5813 десятин землі: 3 церкви мали 101 десятину, селяни 5637 десятини, інші версти населення — 74 десятини. Господарство вели за трипільною системою землеробства. Швидкий ріст населення після реформи пояснюється тим, що в селі зростали підприємства. На 1900 рік тут було два лісопильних заводи Р. Я. Гаммера та Кауна, де працювало 35 робітників, 1 смолокурний завод, 32 вітряки, 1 кузня. Ззгодом І. Ш. Смілянський заснував текстильну фабрику на 56 робітників. У революцію 1905 року багато селян брало участь у страйках на підприємствах Сміли і Черкас.
10 лютого 1920 року через Білозір'я під час [[Перший зимовий похід|Зимового походу]] проходила Київська збірна дивізія [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], очолювана [[Тютюнник Юрій Йосипович|Юрієм Тютюнником]]<ref>Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012</ref>.
Рядок 65 ⟶ 75:
У 1932 р. господарство поділено на 3 окремі колгоспи: ім. Сталіна (голова К. П. Богатирьов), ім. Молотова (голова С. Г. Щічко), «Пролетар» (голова Г. І. Мишко). У 1930-х заарештували і вислали на Соловки трьох церковників.
[[Файл:Посівна с.Білозір'я Квітень 1932 рік.jpg|center|980px|«Посіяли, але не спожили». Посівна кампанія в селі Білозір'я. Квітень, 1932 рік.(Фото з архіву Степана Кожум'яки)]]
Три колгоспи в 1950 р. об'єднали в один. На 2826 га виробляли зерно, овочі, молоко і м'ясо.
=== У незалежній Україні ===
У 2007 році встановлено пам'ятник жертвам Голодомору.
== Дозвілля ==
| |||