Вікіпедія

Бріан Боройме: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м replaced: в якості → як (2) за допомогою AWB
уточнення, доповнення, стиль, правопис, категоризація
Рядок 1:
{{персона}}
[[Файл:Brian Boru, King of Munster.jpg|thumb|Бріан Бору (Бріан Борума) — Верховний король Ірландії. Картина невідомого художника.]]
[[Файл:Sword of Nuada.png|thumb|Герб клану Дал г-Кайс — рука короля Нуаду.]]
'''Бріан Боройме''' або за сучасною ірландською вимовою '''Бору''' — він же: Бріан Борума мак Кеннетіг (давньоірл. — Brian Bóruma mac Cennétig; {{lang-ga|Brian Boraime}}; {{н}} бл.близько {{ДН|||941}} — {{†}} {{ДС|23|04|1014}}) — верховний король [[Ірландія|Ірландії]] [протягом 1001—1014] років. Король, що поклав край довгому (600 літньому-річному) правлінню династії О'Нейллів (О'Нілів) як верховних королів Ірландії. Засновник нової династії О'Браєнів (ілр. — {{lang-ga|O'Brien}}). Спираючись на досягнення свого батька, а потім і дядька — Махгамайна (ірл. — {{lang-ga|Mathgamain mac Lorcáin}}) підкорив спочатку [[королівство Манстер]], потім королівство [[Ленстер]], а потімзгодом і всю Ірландію. Його вважають [[Національний герой|національним героєм]] Ірландії.
 
== Походження ==
Походив з клану [[Дал г-Кайс]] (ірл. — {{lang-ga|Dal g-Cais}}), що в свою чергу походив від давнього племені ([[туат]]) дессі і утворив невелике васальне королівство на території [[Манстер]]а. Батько — Кеннетіг мак Лоркайн ({{lang-ga|Cennétig mac Lorcáin}}). Мати — Бе Бінн ініон Урхад ({{lang-ga|Bé Binn inion Urchadh}}).
[[Файл:Ireland900.png|thumb|Карта Ірландії в добу раннього середновіччясередньовіччя. Показані дрібні королівства та особисті володіння північних та південних О'Нілів.]]▼
 
Батько — Кеннетіг мак Лоркайн (ірл. — Cennétig mac Lorcáin).
 
Мати — Бе Бінн ініон Урхад (ірл. — Bé Binn inion Urchadh).
▲[[Файл:Ireland900.png|thumb|Карта Ірландії в добу раннього середновіччя. Показані дрібні королівства та особисті володіння північних та південних О'Нілів.]]
 
== Історичний контекст ==
У Х столітті Ірландія, що мала населення біля 0,5 мільйона чоловік, складалася з 150 різних дрібних королівств, які в свою чергу складалися з земель кланів, де правили вожді кланів. Між дрібними королівствами та кланами постійно велись війни. Дрібні королівства обєднувалисьоб'єднувались у більш крупні королівства, які постійно то розпададисярозпадалися на дрібніші, то знову збільшували свою територію. Найбільшими і найсильнішими були королівства [[Коннахт]], [[Ленстер]], [[Манстер]] та [[Улад]] ([[Ольстер]]). Великі володіння були у двох гілок клану О'Нілів (Уа Нейлів) — північних і південних О'Нілів. Влада верховного короля Ірландії (Ард Рі) була номінальною — він мусив постійно балансувати між силами різних королівств підтримаючипідтримуючи то одну то другу сторону. Протягом 600 років верховна королівська влада перебувала в руках династії О'Нлів, але самі О'Ніли розкололись на кілька гілок і ворогували між собою. Переважно, кожний наступний король приходив до влади в результаті перевороту, заколоту або громадянської війни зі своїм попередником. Постійні внутрішні війни ослаблювали Ірландію і робили її доступною для завоювання [[Вікінги|вікінгів]]. Вікінги захопили великі території в Ірландії, заснувавши свої володіння, зокрема [[Дублін]] і території навколо нього. Виникла загроза захоплення всієї Ірландії вікінгами.
[[Файл:270 Cashel.JPG|thumb|Замок Кашел — на «горі королів», де була резиденція короля та місце коронації короля Бріана Боройме.]]
 
== Життєпис ==
Походив з [[Манстер]]а де й провів молодість, воюючи з вікінгами. [[978]] року завоював Дал-Каш — прикордонну область між Манстером та Коннахтом і став королем. Поступово підкорив увесь Манстер, а пізніше почав поширювати свою владу й на інші регіони Ірландії і послідовно захопив [[Коннахт]], [[Ольстер]], а потім і [[Ленстер]]. ВУ [[1002]] році став ард-ріагом (верховним королем) Ірландії. Попередній верховний король Ірландії — Мел Шехнайл мак Домнайл ([[Маел Сехнайлл мак Домнайлл]]) (ірл. — {{lang-ga|Máel Sechnaill mac Domnaill}}) визнав його верховним королем і мирно передав йому владу — рідкісний випадок в історії давньої і середньовічної Ірландії.
 
Бріан Бору почав відбудовувати зруйновані ірландські замки та монастирі, розпочавши зі свого замку Кінкор в Кілалосі (графство Клер). Він завновував школи повсій країні, будував мости і дороги.▼
[[Файл:'Battle of Clontarf', oil on canvas painting by Hugh Frazer, 1826.jpg|300px|thumb|Картина "Битва при Клонтарфі художника Хуга Фразера (1826)]]▼
Наступне дисятиліття він вів боротьбу з північними О'Нілами, які відмовлялися визнавати його владу та королівством Ленстер, яке знову стало непокірним. Пізніше він розпочав боротьбу з вікінгами, яким належала низка міст на узбережжі країни (Дублін, Ватерфорд, Вексфорд, Корк, Ліммерік) в свою чергу ті об'єдналися і запросили союзників з інших скандинавських країн, тож конфлікт переріс рівень набігів і перетворився на війну за підкорення всієї країни. Вікінги утворили своє королівство в Дубліні і околицях яке очолив король вікінгів Сіхтрік Сілкбеард — Ситрик Шовкова Борода (ірл. — Sihtric Silkbeard). Його підтримав король Ленстеру Мел Морда мак Мурхада (ірл. — Máel Mórda mac Murchada), який був невдоволей правлінням Бріана Бору. Вони зібрали велику армію біля Дубліна. Битва відбулася у Стасну П'ятницю на північному березі річки Ліффі біля Клонтарфа. [[23 квітня]] [[1014]] року в бою при Клонтарфі (поблизу [[Дублін]]а) 1014 очолюване Бріаном ірландське військо розгромило об'єднану армію вікінгів. За легендою, старий Бріан не брав участі в самому бою, а залишився в своєму наметі молитися за перемогу. Коли розгромлені вороги тікали один з вікінгів випадково натрапив на шатро і вбив старого короля. Через смерть Бріана Бору Ірландія знову розпалася на окремі королівства, але перемога при Клонтарфі остаточно зламала міць ірландських вікінгів які вже не загрожували країні і поступово змішалися з місцевим населнням. Влада верховного короля Ірландії повернулась до Маелсехнайла мак Домналла. Мел Морда мак Мурхада загинув під час битви як і більшість військових ватажків з обох сторін. Колишній король вікінгів Ситрик Шовкова Борода лишився живим, закінчив життя монахом в монастирі на острові [[Йона (острів)|Йона]].▼
 
== Родичі і нащадки ==▼
Перша дружина — Мор, дочка короля Коннахту Айдне О'Фіахраха (ірл. — Aidne Uí Fiachrach).▼
 
Сини від першрої дружини: Мурхад (ірл. — Murchad), Конхобар (ірл. — Conchobar) Фланн (ірл. — Flann). Вважається, що вони не лишили нащадків, загинули разом з батьком в битві при Клонтарфі.▼
 
Друга дружина — Ехрад (ірл. — Echrad) — дочка короля Одба О'Аеда (ірл. — Odba Uí Áeda), що належав до північної гілки О'Нілів.▼
 
▲Бріан Бору почав відбудовувати зруйновані ірландські замки та монастирі, розпочавши зі свого замку Кінкор в Кілалосі (графство Клер). Він завновувавзасновував школи повсійпо всій країні, будував мости і дороги.
Син другої дружини — Тадк (ірл. — Tadc) — ввійшов в історію як славний нащадок короля, що продовжив рід О'Браєнів.
▲[[Файл:'Battle of Clontarf', oil on canvas painting by Hugh Frazer, 1826.jpg|300px|thumb|Картина "Битва при Клонтарфі художника Хуга Фразера (1826 рік)]]
▲Наступне дисятиліттядесятиліття він вів боротьбу з північними О'Нілами, які відмовлялися визнавати його владу та королівством Ленстер, яке знову стало непокірним. Пізніше він розпочав боротьбу з вікінгами, яким належала низка міст на узбережжі країни (Дублін, Ватерфорд, Вексфорд, Корк, Ліммерік) в свою чергу ті об'єдналися і запросили союзників з інших скандинавських країн, тож конфлікт переріс рівень набігів і перетворився на війну за підкорення всієї країни. Вікінги утворили своє королівство в Дубліні і околицях, яке очолив король вікінгів Сіхтрік Сілкбеард — Ситрик Шовкова Борода (ірл. — {{lang-ga|Sihtric Silkbeard}}). Його підтримав король Ленстеру Мел Морда мак Мурхада (ірл. — {{lang-ga|Máel Mórda mac Murchada}}), який був невдоволейневдоволений правлінням Бріана Бору. Вони зібрали велику армію біля Дубліна. Битва відбулася у СтаснуСтрасну П'ятницю на північному березі річки [[Ліффі]] біля Клонтарфа. [[23 квітня]] [[1014]] року в бою при Клонтарфі (поблизу [[Дублін]]а) 1014 очолюване Бріаном ірландське військо розгромило об'єднану армію вікінгів. За легендою, старий Бріан не брав участі в самому бою, а залишився в своєму наметі молитися за перемогу. Коли розгромлені вороги тікали, один з вікінгів випадково натрапив на шатро і вбив старого короля. Через смерть Бріана Бору Ірландія знову розпалася на окремі королівства, але перемога при Клонтарфі остаточно зламала міць ірландських вікінгів які вже не загрожували країні і поступово змішалися з місцевим населннямнаселенням. Влада верховного короля Ірландії повернулась до Маелсехнайла мак Домналла. Мел Морда мак Мурхада загинув під час битви як і більшість військових ватажків з обох сторін. Колишній король вікінгів Ситрик Шовкова Борода лишився живим, закінчив життя монахом в монастирі на острові [[Йона (острів)|Йона]].
 
▲== РодичіДружини і нащадки ==
Третя дружина — Гормфлайх (ірл. — Gormflaith) — сестра корорля Ленстеру Мел Морда (ірл. — Máel Mórda), який став його непримеренним ворогом.▼
▲* Перша дружина&nbsp;— Мор, дочка короля Коннахту Айдне О'Фіахраха (ірл.&nbsp;— {{lang-ga|Aidne Uí Fiachrach}}).<br/>Сини від першої дружини: :* Мурхад ({{lang-ga|Murchad}}),
:* Конхобар ({{lang-ga|Conchobar}}),
:* Фланн ({{lang-ga|Flann}}).
▲Сини від першрої дружини: Мурхад (ірл.&nbsp;— Murchad), Конхобар (ірл.&nbsp;— Conchobar) Фланн (ірл.&nbsp;— Flann). ВважаєтьсяВважають, що вони не лишили нащадків, загинули разом з батьком в битві при Клонтарфі.
 
▲* Друга дружина&nbsp;— Ехрад (ірл.&nbsp;— {{lang-ga|Echrad}})&nbsp;—, дочка короля Одба О'Аеда (ірл.&nbsp;— {{lang-ga|Odba Uí Áeda}}), що належав до північної гілки О'Нілів.<br/>Син другої дружини&nbsp;— Тадк ({{lang-ga|Tadc}}), який ввійшов в історію як славний нащадок короля, що продовжив рід О'Браєнів.
Син третьої дружини&nbsp;— Доннхад (ірл.&nbsp;— Donnchad)&nbsp;— став королем Мюнстеру і прав ним понад 40 років.
 
▲* Третя дружина&nbsp;— Гормфлайх (ірл.&nbsp;— {{lang-ga|Gormflaith}})&nbsp;—, сестра корорля Ленстеру Мел Морда (ірл.&nbsp;— {{lang-ga|Máel Mórda}}), який став його непримереннимнепримиренним ворогом.<br/>Син третьої дружини&nbsp;— Доннхад ({{lang-ga|Donnchad}}) став королем Мюнстеру і прав ним понад 40 років.
Крім синів Браєн Бору мав ще три дочки, але з літописів не ясно від яких дружин: Садб (ірл.&nbsp;— Sadb)&nbsp;— була одружена з Кіаном мак Мел Муадом (ірл.&nbsp;— Cian mac Máel Muad). Померла у 1048 році.▼
 
Крім синів Браєн Бору мав ще три дочки, але з [[літопис]]ів не ясно від яких дружин:
Бе Бінн (ірл.&nbsp;— Bé Binn)&nbsp;— була одружена з королем Флайбертахом О'Нілом (ірл.&nbsp;— Flaithbertach Ua Néill)&nbsp;— північна гілках О'Нілів.▼
▲Крім синів Браєн Бору мав ще три дочки, але з літописів не ясно від яких дружин:* Садб (ірл.&nbsp;— {{lang-ga|Sadb}})&nbsp;—, яка була одружена з Кіаном мак Мел Муадом (ірл.&nbsp;— {{lang-ga|Cian mac Máel Muad}}). Померла у 1048 році.
▲* Бе Бінн (ірл.&nbsp;— {{lang-ga|Bé Binn}})&nbsp;—, яка була одружена з королем Флайбертахом О'Нілом (ірл.&nbsp;— {{lang-ga|Flaithbertach Ua Néill}})&nbsp;— північназ північної гілкахгілки О'Нілів.
* Слані (ірл.&nbsp;— {{lang-ga|Sláni}})&nbsp;— була одружена з пасинком БраєнаБріана&nbsp;— Ситриком Дублінським.▼
 
Згідно зі скандинавськими сагами, Бріан Бору мав ще одного прийомного сина&nbsp;— Керхіалфада (ірл.&nbsp;— {{lang-ga|Kerthialfad}}).▼
▲Слані (ірл.&nbsp;— Sláni)&nbsp;— була одружена з пасинком Браєна&nbsp;— Ситриком Дублінським.
 
== Примітки ==
▲Згідно зі скандинавськими сагами, Бріан Бору мав ще одного прийомного сина&nbsp;— Керхіалфада (ірл.&nbsp;— Kerthialfad).
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* {{Cite book|title=Wars of the Irish Kings: A Thousand Years of Struggle, from the Age of Myth Through the Reign of Queen Elizabeth I |first=David Willis |last=McCullough |authorlink= David Willis McCullough |publisher= Random House |year= 2002 |ISBN= 9780609809075 }} {{ref-en}}
* {{Cite encyclopedia |last=Jaski |first=Bart |year=2005 |title=Brian Boru (926[?]–1014) |editor=Seán Duffy |encyclopedia=Medieval Ireland. An Encyclopedia |location=Abingdon and New York |pages=45–47}} {{ref-en}}
* {{Cite web|last=Duffy|first=Seán|title=Brian Bóruma (Brian Boru) (c.941–1014)|work=Oxford Dictionary of National Biography|publisher=Oxford University Press|year=2004|url=http://www.oxforddnb.com/view/article/3377|accessdate=2010-02-24|archiveurl=http://www.webcitation.org/6Hf0A66Qs|archivedate=2013-06-26}} {{ref-en}}
* {{Cite book|last=Ní Mhaonaigh |first=Máire |title=Brian Boru. Ireland's greatest king? |publisher=Tempus |location=Stroud |year=2007 |isbn=978-0-7524-2921-2 }} {{ref-en}}
* {{Cite book|last=Ó Corráin |first=Donncha |authorlink=Donnchadh Ó Corráin |title=Ireland before the Normans |series=The Gill History of Ireland |volume=2 |publisher=Gill & Macmillan |location=Dublin |edition=1st |year=1972 |isbn=0-7171-0559-8 }} {{ref-en}}
* {{Cite encyclopedia |last=MacShamhráin |first=Ailbhe |title=The Battle of Glenn Máma, Dublin and the High-Kingship of Ireland: A Millennial Commemoration |encyclopedia=Medieval Dublin II |editor=Seán Duffy |location=Dublin |publisher=Four Courts Press |year=2001 |pages=53–64 }} {{ref-en}}
* {{Cite book|last=O'Brien |first=Donough |title=History of the O'Briens from Brian Boroimhe, A.D. 1000 to A.D. 1945 |publisher=B. T. Batsford |year=1949 }} {{ref-en}}
* {{Cite book|last=Ó Corráin |first=Donnchad |title=Ireland before the Normans |year=1972 |location=Dublin |publisher=Gill and Macmillan |pages=111–131}} {{ref-en}}
* {{Cite encyclopedia |last=Ryan |first=John |title=Brian Boruma, King of Ireland |encyclopedia=North Munster Studies |editor=Etienne Rynne (ed.) |location=Limerick |publisher=Thomond Archaeological Society |year=1967 |pages=355–374}} {{ref-en}}
 
{{start box}}
Рядок 66 ⟶ 61:
[[Категорія:Верховні_королі_Ірландії]]
[[Категорія:Легендарні верховні королі Ірландії]]
[[Категорія:Національні герої]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Бріан_Боройме