Білозір'я: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ars341 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Ars341 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 37:
}}
'''Білозі́р'я''' — '''третє за величиною [[село]] в Україні''', центр [[Білозірська сільська громада|Білозірської сільської територіальної громади]] [[Черкаський район|Черкаського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]]. У селі мешкає 8506 осіб, дворів 3986.
== Краєзнавча довідка ==
Розташоване за 20 км на південний захід від м. Черкас та за 3 км від залізничної станції Білозір'я. Проходить автошлях [[Черкаси]]—[[Умань]]—[[Гайсин]]—[[Брацлав]] (317 км), побудований у 1961 році під керівництвом інженера [[Кожум'яка Степан Демидович|Степана Кожум'яки]].▼
За часів Київської Русі на березі затоки ймовірної річки Дніпра селились люди. Пізніше тут утворилося декілька озер, одне з яких називали «Білим». До самої осені його величезне прозоре водяне плесо вкривалося білими ліліями. За легендою, від нього пішла назва села Білозір'я. У кінці XVIII ст. в колишньому Білому озері знайдено носову частину від корабля і корабельний якір. Про це повідомляє Фундуклей у статистичному описі Київської губернії 1852 року. Старожили села розповідають досить цікаву історію. Одного разу по ньому пропливала цариця зі свитою і малим дитям на руках. І враз, подув сильний вітер і човен перекинувся. Мале дитя потонуло… Тоді цариця прокляла озеро, і згодом воно висохло. На те місце, де знаходилось озеро, переселились люди — так і виникло Білозір'я. Також є легенда, що через Біле Озеро проходив один із шляхів з варяг у греки.
Білозір'я — найбільше і одне
▲Білозір'я — одне із найдавніших та найбільших за чисельністю сіл Черкаського району. З однієї сторони село огортають віковічні соснові ліси, з іншої — до нього простилаються квітучим килимом безкраї поля. Перші письмові відомості про Білозір'я відносяться до середини XVII ст. (на карті Боплана). Однак, територія нинішнього села була заселена значно раніше і про це свідчать численні знахідки. На території поселення знайдено сліди людей, які жили ще в кам'яному віці. Про це повідомлялося ще в 1889 р. Є два кургани, один з них зветься «Гостра могила». В 1962 р. на території школи № 3 знайдемо поховання бронзового періоду.
▲Розташоване за 20 км на південний захід від м. Черкас та за
== Історія ==
Лаврентій Похилевич у «Сказании о населенных местностях Киевской губернии» 1864 р. пише:
{{виписка|Белозерье местечко при довольно большом озере называемом Белое. Около 1820 года нашли в этом озере нос от большого корабля и корабельный якорь. Это доказывает, что озеро в этой в древности составляло залив реки Днепра или что Тясмин, с которым озеро соединяется посредством Ирдиня болота, в древности был судоходен. Замечали в озере также приливы и отливы подобно морским.
Рядок 58 ⟶ 55:
Земли имеют 45 десятин. Из визиты 1741 года видно, что в этом году приходских дворов при церкви Богородичной 100 в местечке и 20 в селе Дубиевке, при церкви Преображенской 60 дворов в местечке. Священники при той и другой были еще православные, но подтвержденные за эго визитатором взысканием.}}
У 1791 р. польський король Станіслав Август надав привілей селу, а в 1793 р. вся Правобережна Україна перейшла під владу Росії. У 1862 р. в селі налічувалося 600 дворів, 3936 осіб. У 1900 р. населення м. Білозір'я становило 8491 особу, місту належало 5813 десятин землі: 3 церкви мали 101 десятину, селяни 5637 десятини, інші версти населення — 74 десятини. Господарство вели за трипільною системою землеробства. Швидкий ріст населення після реформи пояснюється тим, що в селі зростали підприємства. На 1900 рік тут було два лісопильних заводи Р. Я. Гаммера та Кауна, де працювало 35 робітників, 1 смолокурний завод, 32 вітряки, 1 кузня. Ззгодом І. Ш. Смілянський заснував текстильну фабрику на 56 робітників. У революцію 1905 року багато селян брало участь у страйках на підприємствах Сміли і Черкас.
10 лютого 1920 року через Білозір'я під час [[Перший зимовий похід|Зимового походу]] проходила Київська збірна дивізія [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], очолювана [[Тютюнник Юрій Йосипович|Юрієм Тютюнником]]<ref>Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012</ref>.
У червні 1926 р.
У 1932 р. господарство поділено на
'''За достовірними даними від голодної смерті у 1932—1933 рр. в селі померло 694
▲'''За достовірними даними від голодної смерті в селі померло 694 жителі.''' <br/>
'''«Посіяли, але не спожили». Посівна кампанія в селі Білозір'я. Квітень, 1932 рік.'''(Фото з архіву Степана Кожум'яки). У 2007 році встановлено пам'ятник жертвам Голодомору. З початком [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] багато білозірців пішло в армію. На початку серпня 1941 р. село окупували німецькі війська. Понад 515 селян не повернулось, а 1130 односельчан відзначено урядовими нагородами. Микола Романович Чмиренко і Олексій Аврамович Стрижаченко отримали звання Героя Радянського Союзу, а Андрій Нечипорович Бідан став повним кавалером орденів Слави. Війна завдала великих збитків: спалено понад 550 будників, семирічну школу, знищено та пограбовано майно, худобу. 11 січня 1944 р. село взяли радянські війська. Загиблим споруджено обеліск, на могилі воїнів 62-ї гвардійської дивізії під командуванням генерала І. П. Мошляка встановлено пам'ятник.
▲[[Файл:Посівна с.Білозір'я Квітень 1932 рік.jpg|center|980px]]<br/>
У
Три колгоспи в 1950 р. об'єднали в один. На
На минулих виборах головою сільради обрали Міцука Володимира Павловича.
На сьогодні в селі діють
== Дозвілля ==
24 серпня, крім святкування Дня Незалежності України, вони відзначають День села. У 2013 р. святкували 460-річчя села. Люблять у Білозір'ї пісню. Незмінним учасником усіх культурних заходів села, району та області є Білозірський хор, який засновано в 1981 р., він має звання «Самодіяльний, народний». У 2005—2006 рр. хор побував на Міжнародному святі літератури і мистецтв «Лесині джерела» в м. Новоград-Волинському, де здобув високу оцінку майстерності як від жителів Полісся, так і від організаційного комітету свята. [[Файл:Хрест УНР.jpg|thumb|420x420px]] У селі засновано футбольний клуб «Зоря», який на громадських засадах очолював О. Б. Ткаченко. У 2010 році клуб завоював кубок першості області. Взірцем для молоді є уродженець села В. Г. Лашкул — заслужений працівник фізичної культури та спорту, голова правління ЗАТ «Україна Футбол Інтернешнл», віце-президент ФФУ, президент Міжнародної виробничо-спортивної корпорації «Інфоспорт». У селі певний час проживав відомий композитор, співак Олександр Морозов, який написав багато пісень разом з поетом Сергієм Романовим.
▲У мирний час до бойової слави долучається трудова слава. За трудові успіхи Віра Степанівна Помазан удостоєна високого звання Героя Соціалістичної Праці. 150 трудівників села нагороджено орденами і медалями СРСР, з них Оліцький Іван Федорович — повний кавалер ордена Трудової слави, Оліцький Володимир Іванович — кавалер ордена Леніна.
<blockquote>У селі діє козацька організація <nowiki>''БІЛОЗІРСЬКИЙ КУРІНЬ ЧОРНИХ ЗАПОРОЖЦІВ'', яка досліджує і пропагує козацький рух часів УНР, адже, як відомо, у лютому 1920 року через Білозір'</nowiki>я під час [[Перший зимовий похід|Зимового походу]] проходила дивізія [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], багато білозірців тоді добровільно вступили до лав дівізії у
▲На початок 90-х років у селі працювала одна середня та дві восьмирічні школи, дитячий садок, двоє ясел. Будинок культури, клуб кінотеатр чотири бібліотеки, лікарня на 35 ліжок, амбулаторія, аптека, майстерні побутового обслуговування, 12 торговельних точок, три лісництва та будівельна організація.
▲На сьогодні в селі діють: три школи (директори І. А. Грищенко, Н. В. Зажома, В. Н. Компанієць), дошкільний навчальний заклад «Червона Шапочка» (завідувач Л. В. Думанецька), дільнична лікарня та амбулаторія (головний лікар В. Г. Яворський), сільський клуб та Будинок культури, відділення Ощадбанку, пошта. На території села працює Білозірське та Тясминське лісництва.
▲<blockquote>У селі діє козацька організація <nowiki>''БІЛОЗІРСЬКИЙ КУРІНЬ ЧОРНИХ ЗАПОРОЖЦІВ'', яка досліджує і пропагує козацький рух часів УНР, адже, як відомо, у лютому 1920 року через Білозір'</nowiki>я під час [[Перший зимовий похід|Зимового походу]] проходила дивізія [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], багато білозірців тоді добровільно вступили до лав дівізії у ПЕРШИЙ КІННИЙ ПОЛК ЧОРНИХ ЗАПОРОЖЦІВ. </blockquote>
Козаки вивчають і шанують історичну спадщину, ведуть культурно-просвітницьку роботу серед молоді, збирають кошти на встановлення пам'ятника землякам воїнам армії УНР, що брали участь у Зимовому поході і поклали своє життя за незалежність України.
[[Файл:Білозір'я,Черкаський р-н Черкащини.Преобреженська церква, 1754 р.TIF|thumb|257x257px]]
У жовтні 2014 року відбулися збори громади села Білозір'я, на які прибули священики Московського Патріархату з Черкас і, вводячи в оману жителів села, фактично зірвали голосування про перехід до Київської патріархії<ref>[http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/6387-mytropolyt-ioan-proviv-pres-koferentsiyu-pro-perekhid-parafiy-z-upts-mp-v-upts-kyyivskoho-patriarkhatu.html Митрополит Іоан провів прес-коференцію про перехід парафій з УПЦ МП в УПЦ Київського Патріархату]</ref>.
== Відомі особистості ==
| |||