Софійська площа (Київ): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Fahivez (обговорення | внесок) оформлення |
||
Рядок 41:
}}
'''Софі́йська пло́ща''' — [[Площа (архітектура)|площа]] у [[Шевченківський район (Київ)|Шевченківському районі]] міста [[Київ|Києва]], місцевість [[Старий Київ]]. Розташована між [[Вулиця Володимирська (Київ)|Володимирською вулицею]], [[Володимирський проїзд|Володимирським проїздом]], [[Вулиця Алли Тарасової|вулицею Алли Тарасової]], [[Софійська вулиця (Київ)|Софійською вулицею]] і [[Рильський провулок (Київ)|Рильським провулком]].
== Історія ==
[[Файл:Дзвіниця Софійського собору Київ.JPG|міні|[[Дзвіниця Софійського собору]]]]
[[Файл:3 viysk zyizd.jpg|300px|міні|Проголошення [[Третій Універсал Української Центральної Ради|Третього Універсалу УЦР]] на Софійській площі в Києві. У центра — [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]], [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]], [[Винниченко Володимир Кирилович|Володимир Винниченко]]. [[1917]] р.]]
У [[1036]] році [[Ярослав Мудрий]] розгромив на місці Софійської площі [[печеніги|печенігів]]. Як площа утворилася на ''«полі вне града»'' після побудови [[Київський Софійський собор|Софійського собору]] ([[1036|1036 рік]]) і від того часу відома як ''Старокиївська площа''<ref>''Галл А.'' Майдан Героїв Перекопа // [[Радянський Київ]]. — 1939. — № 9–10 (28–29). — С. 43–44.</ref>. Згодом територію площі було забудовано, на початку ХІХ століття тут знаходилося монастирське стаєнне подвір'я.▼
=== Древні часи ===
Близько [[1840]] року на місці колишнього подвір'я було знову влаштовано площу<ref>''[[Лебединцев Петро Гаврилович|Лебединцевъ П. Г.]]'' Къ матеріаламъ для исторической топографіи Кіева // Труды Кіевской Духовной Академіи. — 1909. — № 2. — С. 311–336. {{ref-ru-dor}}</ref>. Після спорудження в [[1854]]–[[1857]] роках будівлі Губернських Присутствених місць вона була відокремлена від сусідньої [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівської площі]] та сформована в теперішніх межах.▼
▲У [[1036]] році [[Ярослав Мудрий]] розгромив на місці Софійської площі [[печеніги|печенігів]]. Як площа утворилася на ''«полі вне града»'' після побудови [[Київський Софійський собор|Софійського собору]] ([[1036|1036 рік]]) і від того часу відома як ''Старокиївська площа''<ref>''Галл А.'' Майдан Героїв Перекопа // [[Радянський Київ]]. — 1939. — № 9–10 (28–29). — С. 43–44.</ref>.
=== ХІХ століття ===
Згодом територію площі було забудовано, на початку ХІХ століття тут знаходилося монастирське стаєнне подвір'я.
▲Близько [[1840]] року на місці колишнього подвір'я було знову влаштовано площу<ref>''[[Лебединцев Петро Гаврилович|Лебединцевъ П. Г.]]'' Къ матеріаламъ для исторической топографіи Кіева // Труды Кіевской Духовной Академіи. — 1909. — № 2. — С. 311–336. {{ref-ru-dor}}</ref>.
Після спорудження в [[1854]]–[[1857]] роках будівлі Губернських Присутствених місць вона була відокремлена від сусідньої [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівської площі]] та сформована в теперішніх межах.
У [[Перейменування вулиць Києва (1869)|1869 році]] було затверджено офіційну назву назву площі — ''Софіївська'' ({{lang-ru-dor|Софіевская}}{{рвкмр2|1869}}).
=== Відкриття пам'ятника Богдану Хмельницькому ===
[[Пам'ятник Богданові Хмельницькому (Київ)|Пам'ятник Богданові Хмельницькому]] урочисто відкритий <abbr>11</abbr> (23) липня 1888 року в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі.
=== Період радянської влади ===
З [[1921]] року — ''площа Червоних героїв Перекопу''{{рвкмр2|95}}, на честь перемоги Червоної армії над врангєлівцями під [[Перекоп (місто)|Перекоп]]ом у [[1920|1920 році]]. У 1926 році назву було уточнено — ''площа Героїв Перекопу''. У період німецької окупації у [[1941]]–[[1943]] роках — ''Софійська площа''.
Рядок 64 ⟶ 78:
З часів [[Київська Русь|Київської Русі]] площа була суспільним центром міста, тут проводилися [[віче|вічові збори]]. У [[XVI]]–[[XIX століття]]х тут існувало торжище, збиралися ярмарки.
На Софійській площі у [[1648]] році кияни вітали козаків [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], які перемогли польсько-шляхетське військо.
На початку XX століття тут проходили численні мітинги та демонстрації різних політичних сил і течій, у [[1943]] році кияни тут збирались на мітинг з приводу звільнення Києва від німецьких загарбників, у [[1961]] році — з приводу нагородження міста-героя Києва другим орденом Леніна. У нові часи з [[1990]]-х років площа — постійне місце збору киян з суспільно-значимих подій. Так, [[21 січня]] [[1990]] року в переддень [[Акт Злуки|свята Злуки]] в Києві на Софійській площі i у Львові біля пам'ятника Iванові Франку відбулися мітинги-молебні. Саме звідси починалася одна з найграндіозніших акцій [[НРУ|Народного Руху України]] 1990-х років — [[Живий ланцюг]], який з'єднав Київ, Львів та Івано-Франківськ і охопив до 1 млн учасників.
| |||