Пролетаріат: відмінності між версіями

5583 байти вилучено ,  5 років тому
ну от до чого це в статті про соціальний клас?
м (уточнення)
(ну от до чого це в статті про соціальний клас?)
Як соціальний прошарок пролетаріат помітно чисельно зріс в історичний період [[Нова історія|Нового часу]] кінця [[18 століття|18 ст.]] — початку [[19 століття]] — епохи [[Промислова революція|індустріальної революції]] і експотенційного зростання класу промислових робітників, поповнення його за рахунок декласованої бідноти із інших соціальних прошарків міського населення та збіднілого [[Селяни|селянства]]. Як поняття «пролетаріат» набуло широкого вжитку в політичній літературі і соціальній публіцистиці [[Західна Європа|Західної Європи]] у великій мірі завдяки соціальним революціям у Франції та загостренню [[Конфлікт соціальний|соціальних конфліктів]] в інших країнах Європи. На початку [[20 століття]] ці ж соціальні процеси і відповідна лексика поширюється на [[Східна Європа|Східну Европу]].
 
== Пролетаріат у марксизмі ==
== Пролетарська філософія і ідеологія ==
Поняття ''протелетаріат'' посідає одне з центральних місць у [[марксистська соціологія|соціології марксизму]].
Як [[соціальний клас]] пролетаріат у [[марксизм|марксистському]] розумінні є класом, який ''не володіє правом власності на [[засоби виробництва]]'' і таким чином ототожнювався з міським [[Робітництво|робітничим класом]] на противагу селянству тощо, але інші науковці вживають цей термін для того, щоб одним словом охопити всіх «незаможних». У сучасному марксизмі «пролетаріат» розуміється як предмет процесу пролетаризації певних класів на відміну від «обуржуазнення» інших класів. Тобто місце пролератіату та його політично-економічне становище сприймається у співвідношенні з місцем та становищем інших класів.
 
За марксовою [[Теорії безкласового суспільства|теорією безкласового суспільства]] пролетаріат є ''передовим класом'', що прискорює еволюцію-перехід суспільства від класового (буржуазного) стану до безкласового ([[комунізм|«комуністичного»]]). Це «прискорення» йде шляхом [[Пролетарська революція|«пролетарської революції»]], у якій пролетаріат відіграє провідну роль.
[[Держава]], як суспільний інститут, що знаходиться у руках панівних класів, (за [[Карл Маркс|Марксом]], а потім [[Ленін]]им) повинна поступово «відмерти». Для подолання опору залишків правлячих класів — в «перехідний період» — на місці «буржуазної» держави постає держава [[Диктатура пролетаріату|«диктатури пролетаріату»]], в якій провідною політичною силою є [[пролетарські партії|«пролетарська партія»]]. У СРСР керівна партія [[КПРС]] (ВКПб) до початку 60-х років офіційно вважалася «пролетарською» партією або «партією пролетаріату, що переміг».
 
'''Утвердження «диктатури пролетаріату», за марксизмом-ленінізмом, означає не припинення [[класова боротьба|класової боротьби]], а її продовження в нових формах і новими методами.''' Концепції про затухання" класової боротьби, згладжування соціальних суперечностей, створення суспільства «класового миру», втрату робітничим класом розвинених держав революційності тощо в СРСР розглядалися як «буржуазні», «ревізіоністські», «реформістські» теорії, ворожі марксизму-ленінізму.
 
== Пролетарська партія ==
У дійсності диктатура пролетаріату в Росії і в її країнах-сателітах була диктатурою однієї комуністичної («пролетарської») партії, побудованою на принципах диктаторського централізму (за [[Ленін]]им — «[[демократичний централізм]]»). З метою утримання своєї влади ця партія використовувала в пропагандиській лексиці марксиську пролетарську фразеологію, постійно акцентуючи, що влада в країні належить «робітничому класу». Проте, насправді, в керівних органах партії робітників («пролетарів») практично — починаючи [[Ленін|ленінським]] Центральним Комітетом [[РСДРП]] («більшовики») і кінчаючи [[Брежнєв|брежнєвським]] ЦК і Політбюро — ніколи не було. Ядро партії за походженням створювали: російські міщани-[[Інтелігенція|інтелігенти]] ([[Лев Мартов]], П. Б. Аксельрод), прикажчики (В. П. Ногін, В. М. Молотов), із родини держслужбовців (В. О. Левицький В. О., Н. В. Криленко, [[В.І.Ленін]] — із родини іменного дворянина), з родини купців (А. А. Йоффе, А. С. Мартинов), землевласника-арендаря ([[Л.Д.Троцький]]), збіднілі дрібні дворяни ([[Г.В.Плеханов]], [[А.В.Луначарський]], [[Ф.Е.Дзержинський]]). Після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневої революції 1917]] її керівні органи поповнювались з рядів декласованих ([[Маргінал|маргінальних]]) прошарків суспільства, а іноді і осіб з відверто кримінальним минулим ([[Й.В.Сталін]])
 
== Примітки ==