В'язкість: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 26:
Кількісно динамічний коефіцієнт в'язкості дорівнює силі F, яку треба прикласти до одиниці площі зсувної поверхні шару S, щоб підтримати в цьому шарі [[ламінарна течія|ламінарну течію]] із сталою одиничною швидкістю відносного зсуву.
===
Кінематичною в'язкістю називають відношення динамычної в'язкості ''μ'' до густини рідини ''ρ''. Її зазвичай позначають літерою [[Ню (літера)|ню]](<math>\nu</math>).
Одиниця вимірювання кінематичного коефіцієнта в'язкості — [[Стокс]], м²/с. Коефіцієнт ν на відміну від η виражається величинами, які не пов’язані з масою рідини, тобто величинами, які носять, так би мовити, кінематичний характер, у той час як η носить динамічний характер. ▼
Своїм походженням ця величина завдячує класичним методам вимірювання в'язкості, при яких рідина витікає з вузького отвору - при рівних початкових об'ємах, час витікання прямо пропорційний кінематичній в'язкості.<ref>[http://mirsmazok.ru/press/748.html Кинематическая вязкость масла]{{ref-ru}}</ref>
== Моделі в'язкості ==
[[Файл:Bingham_plastic_viscosity.jpg|thumb|300px|Моделі в'язкості]]
Рядок 38 ⟶ 47:
* '''Магнітореологічна рідина''' це тип "смарт-рідини", яка, при впливі магнітного поля значно збільшує свою умовну в'язкість і набуває властивостей в'язко-пружного твердого тіла.
В основу методів вимірювання в'язкості та їхньої класифікації покладено математичні залежності, які описують різні види течій середовищ. Вимірювання в'язкості здійснюють [[віскозиметр]]ами.
Рядок 168 ⟶ 177:
|0.894
|}
▲:<math> \nu = \frac{\mu}{\rho} </math>.
▲Одиниця вимірювання кінематичного коефіцієнта в'язкості — [[Стокс]], м²/с. Коефіцієнт ν на відміну від η виражається величинами, які не пов’язані з масою рідини, тобто величинами, які носять, так би мовити, кінематичний характер, у той час як η носить динамічний характер.
В'язкість технічних продуктів часто характеризують умовними одиницями — [[градус Енглера|градусами Енглера]] (°Е) і [[градус Барб'є|Барб’є]] (°В), [[секунда Сейбота|секундами Сейболта]] (“S) і [[секунда Редвуда|Редвуда]] (“R).
| |||