Мідь: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
MobyVan (обговорення | внесок) м replaced: 1982 - 2009 → 1982—2009, → (2), removed: (2) за допомогою AWB |
||
Рядок 10:
* Третя виводить назву металу від назви стародавньої країни [[Мідія (держава)|Мідії]] (іранське ''Мādа-'', {{lang-el|Μηδία}}).
* Четверта порівнює слов'янське слово з [[Хеттська мова|хеттським]] ''miti-, mita-'' («червоний»). Тобто, буквально — «червоний метал».
* Інші версії зв'язують «мідь» з грецьким ''σμίλη'' («ніж для вирізування») або з [[Ірландська мова|ірландським]] ''mēin(n)'' («руда, метал»)<ref>{{Cite book|title = Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка,
Латинська назва міді ''cuprum'', «купрум» бере своє походження від назви острова [[Кіпр]] ({{lang-el|Κύπρος}}, у латинській передачі ''Kúpros''), де у давнину існував широкий промисел мідних предметів.
Рядок 33:
Початок [[Енеоліт|мідної доби]] поклало освоєння людьми техніки гарячого [[кування]] і [[литво|литва]], якому багато сприяло поширення гончарного виробництва. Печі й керамічні форми для відливання дали можливість освоїти методи переробки [[самородна мідь|самородної міді]]. Сталося це на [[Близький Схід|Близькому Сході]] приблизно у IV тисячолітті до н. е., в [[Європа|Європі]] і [[Китай|Китаї]] в II—III тисячолітті до н. е., а в [[Перу]] на початку I тисячоліття до н. е.
Наступний етап розвитку технологій настав вже наприкінці III тисячоліття до н. е., коли була відкрита можливість отримання металів з
На початку II тисячоліття до нашої ери мідь стала замінюватися [[бронза|бронзою]]. Приблизно у цю ж пору з'явилися й перші залізні вироби, але м'яке залізо (не придатне до лиття, оскільки вимагало надмірно високих температур), як матеріал для зброї і сільськогосподарських знарядь, не могло конкурувати з бронзою, — [[бронзова доба]] тривала ще 1000 років, аж до освоєння технологій навуглецьовування, гартування і зварювання сплавів заліза.
Рядок 211:
=== Позитивний вплив ===
[[Файл:ARS copper rich foods.jpg|right|thumb| Багата на мідь їжа: устриці, печінка корів або овець, бразильські горіхи, какао і чорний перець. До непоганих джерел міді належать також омари. горіхи, соняшникове насіння, зелені маслини, авокадо, пшеничні висівки.]]
Мідь
Відзначено<ref>[http://avian.org.ua/data/statti/cuprum.htm Горобець А. І. Використання різних сполук і рівнів міді в годівлі птиці.]</ref> на основі досліджень, що сполуки міді в формі сультату у певних дозах діють бактеростатично, протигрибково, антитоксично, у курчат стимулюють ріст, а у курей
Вважається, що мідь і [[цинк]] конкурують один з одним у процесі засвоювання в [[травна система|травній системі]], тому надлишок одного з цих елементів в їжі може викликати недостачу іншого елемента. Здоровій дорослій людині необхідне надходження міді у кількості 1…2 мг щоденно<ref name=Myimed>[http://medblog.lviv.ua/nutrition/mineraly/345-md-cu.html Ми і медицина. Мідь (Cu)]</ref>. Захворювання, що викликаються дефіцитом міді: анемія, водянка, дерматози, затримка росту, депігментація волосся, часткове [[облисіння]], втрата апетиту, сильне схуднення, зниження рівня гемоглобіну, атрофія серцевого м'яза.
|