Вікіпедія

Мідь: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м replaced: 1982 - 2009 → 1982—2009,   → (2), removed: (2) за допомогою AWB
Рядок 10:
* Третя виводить назву металу від назви стародавньої країни [[Мідія (держава)|Мідії]] (іранське ''Мādа-'', {{lang-el|Μηδία}}).
* Четверта порівнює слов'янське слово з [[Хеттська мова|хеттським]] ''miti-, mita-'' («червоний»). Тобто, буквально — «червоний метал».
* Інші версії зв'язують «мідь» з грецьким ''σμίλη'' («ніж для вирізування») або з [[Ірландська мова|ірландським]] ''mēin(n)'' («руда, метал»)<ref>{{Cite book|title = Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 20091982—2009.|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref><ref>{{Cite book|title = Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>.
 
Латинська назва міді ''cuprum'', «купрум» бере своє походження від назви острова [[Кіпр]] ({{lang-el|Κύπρος}}, у латинській передачі ‎''Kúpros''), де у давнину існував широкий промисел мідних предметів.
Рядок 33:
Початок [[Енеоліт|мідної доби]] поклало освоєння людьми техніки гарячого [[кування]] і [[литво|литва]], якому багато сприяло поширення гончарного виробництва. Печі й керамічні форми для відливання дали можливість освоїти методи переробки [[самородна мідь|самородної міді]]. Сталося це на [[Близький Схід|Близькому Сході]] приблизно у IV тисячолітті до н.&nbsp;е., в [[Європа|Європі]] і [[Китай|Китаї]] в II—III тисячолітті до н.&nbsp;е., а в [[Перу]] на початку I тисячоліття до н.&nbsp;е.
 
Наступний етап розвитку технологій настав вже наприкінці III тисячоліття до н.&nbsp;е., коли була відкрита можливість отримання металів з ​​[[руда|руди]]. У зв'язку з відносною простотою отримання з руди і порівняно невисокою температурою плавлення мідь&nbsp;— один з перших металів, широко освоєних людиною. Одночасно, швидше за все випадково, було встановлено, що, якщо в тигель, де плавиться мідь, додати трохи [[олово|олова]], якість отриманого матеріалу суттєво покращиться.
 
На початку II тисячоліття до нашої ери мідь стала замінюватися [[бронза|бронзою]]. Приблизно у цю ж пору з'явилися й перші залізні вироби, але м'яке залізо (не придатне до лиття, оскільки вимагало надмірно високих температур), як матеріал для зброї і сільськогосподарських знарядь, не могло конкурувати з бронзою,&nbsp;— [[бронзова доба]] тривала ще 1000 років, аж до освоєння технологій навуглецьовування, гартування і зварювання сплавів заліза.
Рядок 211:
=== Позитивний вплив ===
[[Файл:ARS copper rich foods.jpg|right|thumb| Багата на мідь їжа: устриці, печінка корів або овець, бразильські горіхи, какао і чорний перець. До непоганих джерел міді належать також омари. горіхи, соняшникове насіння, зелені маслини, авокадо, пшеничні висівки.]]
Мідь&nbsp; важливий елемент для всіх [[рослина|рослин]] і [[тварина|тварин]]. Відомо понад 50 білків та ферментів, у яких знайдено мідь. В основному мідь міститься в [[кров]]і в складі [[білок|білків]] [[Плазма крові|плазми]], які називаються [[церулоплазмін]]ами. Поглинаючись у [[кишечник]]у мідь переноситься до [[Печінка|печінки]] завдяки зв'язку із [[альбумін]]ом. Мідь сприяє росту і розвитку, бере участь у кровотворенні, імунних реакціях. Мідь потрібна для перетворення заліза організму в гемоглобін. У крові більшості [[молюск]]ів і [[членистоногі|членистоногих]] мідь використовується замість [[залізо|заліза]] для транспортування кисню.
 
Відзначено<ref>[http://avian.org.ua/data/statti/cuprum.htm Горобець А.&nbsp;І.&nbsp;Використання різних сполук і рівнів міді в годівлі птиці.]</ref> на основі досліджень, що сполуки міді в формі сультату у певних дозах діють бактеростатично, протигрибково, антитоксично, у курчат стимулюють ріст, а у курей&nbsp; несучість і якість яєць, посилють біотрансформацію білків корму в білки тіла, підвищують загальну резистентність організму сільськогосподарської птиці.
 
Вважається, що мідь і [[цинк]] конкурують один з одним у процесі засвоювання в [[травна система|травній системі]], тому надлишок одного з цих елементів в їжі може викликати недостачу іншого елемента. Здоровій дорослій людині необхідне надходження міді у кількості 1…2&nbsp;мг щоденно<ref name=Myimed>[http://medblog.lviv.ua/nutrition/mineraly/345-md-cu.html Ми і медицина. Мідь (Cu)]</ref>. Захворювання, що викликаються дефіцитом міді: анемія, водянка, дерматози, затримка росту, депігментація волосся, часткове [[облисіння]], втрата апетиту, сильне схуднення, зниження рівня гемоглобіну, атрофія серцевого м'яза.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мідь