ДШК: відмінності між версіями

Завдання на створення першого радянського великокаліберного кулемета, призначеного в першу чергу для боротьби з літаками на висотах до 1500 метрів, було видано на той момент уже досвідченому і добре відомому зброяру Дегтярьову в [[1929]] році. Менше ніж через рік Дегтярьов представив на випробування свій кулемет калібром 12,7 мм, а з 1932 року розпочалось дрібносерійне виробництво кулемета з позначенням ДК ({{lang-ru|«Дегтярева крупнокалиберный»}}). Загалом ДК повторював за конструкцією ручний кулемет [[ДП (ручний кулемет)|ДП-27]] і мав барабанні магазини на 30 патронів, які встановлювалися на кулемет зверху. Недоліки такої схем подачі патронів (громіздкість і велика маса магазинів, низька практична скорострільність) змусили закрити випуск ДК у 1935 році та зайнятися його вдосконаленням. До 1938 року конструктор Шпагін розробив модуль стрічкової подачі патронів для ДК і в 1939 році вдосконалений кулемет був прийнятий на озброєння [[Червона армія|Червоної Армії]] з позначенням {{lang-ru|«12,7 мм крупнокалиберный пулемёт Дегтярёва — Шпагина образца 1938 года — ДШК»}}.

 

 

== Бойове застосування ==