Індикан: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
м removed: ­ (5) за допомогою AWB
Рядок 2:
 
== Утворення ==
Він утворюється в нирках з 3-гідроксиіндолілсірчаної кислоти, яка є продуктом знеш­кодженнязнешкодження [[індол]]у. Останній надходить в кров з [[товстий кишечник|товстого кишечнику]], де утворюється з [[триптофан]]у внаслідок гниття [[білки|білків]]. Індол є [[токсичність|токсичною]] речовиною. У клітинах печінки індол спочатку окиснюється­ до 3-гідроксиіндолу — [[індоксил]]у, а далі поєднується із [[сірчана кислота|сірчаною кислотою]], утворюючи­ індоксилсірчану кислоту. Калієва або нат­рієванатрієва сіль цієї кислоти має назву індикан.
 
== Фізіологія людини ==
У здорової людини вміст індикану в крові знаходиться в межах 1,0—4,7 мкмоль/л. Кількість індикану в сечі за добу становить 5—20 мг. Підвищення вмісту індикану в крові вище за 0,140—0,160 мг% має назву індиканемії, а підвищення вмісту в сечі — індиканурії. При надлишку індикану сеча набуває коричневого кольору. За кількістю цієї речовини в сечі людини роблять висновок про інтенсивність процесів гниття білків у товстому кишечнику, а також про функціональний стан печінки.
 
Підвищення рівня індикану в крові та сечі спостерігається при посиленні гниття в кишечнику, тривалих запорах, туберкульозі кишечнику, диспепсіях­, тифах, при гнійних осередках в організмі (абсцесах, гнійних бронхітах), а також при хворобах печінки, хронічному ураженні нирок, виразковій хворобі шлунка, іноді при вагітності.
 
== Джерела ==