З того часу орден, продовжуючи займатись доброчинністю, має вяк якостісвою своєїосновну основної функціїфункцію нагороду за заслуги.
На підставі пункту XIV тимчасового устрою та, зрештою, на підставі Конституції [[Італія|Італійської Республіки]] від [[1 січня]] [[1948]] року орден визнавався вяк якостідоброчинна доброчинної організаціїорганізація. Відповідно до закону від [[3 березня]] [[1951]] року Італія проголосила про ліквідацію на своїй території [[Вищий орден Святого Благовіщення|Ордена Святого Благовіщення]] й [[Орден Корони Італії|Ордена Корони Італії]], а також про те, що нагородження Орденом Святого Маврикія та Лазаря на її території припиняється.<ref>[http://www.governo.it/Presidenza/cerimoniale/onorificenze_araldica/onorificenze/normativa/legge178_1951.html. : Governo Italiano :. Pagina interna atta alla stampa]</ref> Термінологія цього акту часто, помилково, в результаті невірних перекладів з італійської, розцінюється як пряма заборона цих орденів. [[14 квітня]] [[2006]] року, у зв'язку із запровадженням нового законодавчого акту відносно протоколу й церемоніалу, деяка подоба заборонної норми відносно носіння знаків орденів Савойського Дому вийшла з ужитку, оскільки в новому законодавчому акті така норма відсутня.<ref>[http://www.radiomarconi.com/marconi/dpcm_14-06.html D.P.C.M. 14.04.2006 — Disposizioni generali in materia di cerimoniale e di precedenza tra le cariche pubbliche. (GU n. 174 del 28-7-2006)]</ref> . При цьому Орден Святого Маврикія та Лазаря вже включений у довідник протоколу й церемоніалу Італійської Республіки, а також позначено правила носіння його знаків відносно до інших нагород<ref>[http://www.leduecitta.com/articolo.asp?idart=1664 Le Due Città — Periodico mensile ufficiale dell'Amministrazione Penitenziaria]</ref>
Багато юристів вважають, що будь-які положення статуту ордена можуть бути змінені тільки папською буллою, оскільки саме буллою його було започатковано. Це твердження базується на загальноприйнятій міжнародній правовій нормі, що ліквідувати нагороду може тільки джерело, яке її створило, або його законний спадкоємець (наступник). Італійська Республіка не була утворена з волі [[Умберто II]], тому спадкоємцем його прав не є. Ґрунтуючись на цьому, [[Умберто II]], а потім його син, Віктор Еммануїл, продовжили нагороджувати цим орденом та вручати відповідні знаки ордена.
