Відкрити головне меню

Зміни

уточнення, доповнення, стиль
| MeshID = D012295
}}
'''Гаря́чка Ріфт Ва́ллі''' (також гарячка Великої Ріфтової<ref>Допустиме написання ''Рифт Валлі''</ref> долини, {{lang-en|Rift Valley fever (RVF)}}&nbsp;— гостра [[зооноз]]на [[інфекційні захворювання|інфекційна хвороба]], що може перебігати у людей як тяжка [[геморагічна гарячка]], а також з [[менінгоенцефаліт]]ом, ураженням очей.
[[Файл:Great Rift Valley.png|міні|праворуч|200пкс|[[Велика Рифтова долина]] в Африці.]]
 
== Історичні відомості ==
Хоча хвороба у тварин булахворобу описанаописали ще у 1915&nbsp;р.році, але збудникзбудника її був вперше виявленийвиявили англійськими[[Велика Британія|британські]] [[ветеринар]]амии Р. Добні і Д. Хадсоном разом з відомим [[Вірусологія|вірусологом]] {{не перекладено|Сіріл Гарнхем|П. С. Гарнхемом|en|Cyril Garnham}} у 1931&nbsp;р.році під час розслідування [[епізоотіяЕпізоотія|епізоотії]] серед [[Вівця|овець]] на одній [[Ферма (сільське господарство)|фермі]] біля озера [[Найваша (озеро)|Найваша]] у [[Велика Рифтова долина|Ріфтовій долині]] ({{lang-en|Rift Valley}}) в [[Кенія|Кенії]]<ref>Daubney, R., Hudson, J. R., & Garnham, P. C. (1931). Enzootic hepatitis of Rift Valley Fever, an undescriptible virus disease of sheep, cattle and man from East Africa. Journal of Pathology and Bacteriology 34(4):543-579 doi:10.1002/path.1700340418.</ref>. Через йогошироке поширення збудника у цій долині він і отримав відповідну назву. Відтоді хворобахворобу реєструваласяреєстрували у [[Південна Африка|Південній]] і [[Центральна Африка|Центральній Африці]], часто у вигляді епізоотій й [[епідеміяЕпідемія|епідемій]]. У 1950&nbsp;р.році булилікарі описаніописали вперше випадки цієї хвороби у людей, які хворіли під час (1950—1951&nbsp;рр.років) значної епізоотії серед овець у Південній Африці (загинуло 100&nbsp;тис.тисяч особин, зареєстрованозареєстрували 600&nbsp;тис.тисяч викиднів). Найсерйозніші епізоотії у подальшому булизафіксували зафіксовані ув басейні [[Сенегал (річка)|річки Сенегал]] ву [[Сенегал]]і іта на півдні [[Мавританія|Мавританії]] (1987&nbsp;р.рік), у Кенії та [[Сомалі]] (1997—1998&nbsp;рр.роки). У 1977&nbsp;р.році вірус зумів перетнути [[Сахара|Сахару]] і спричинив епідемію в [[Єгипет|Єгипті]] з ураженням близько 200&nbsp;тис.тисяч людей і 594 померлими від цієї хвороби у стаціонарах<ref>Bird, B. H., Ksiazek, T. G., Nichol, S. T., & MacLachlan, N. J. (2009). Rift Valley fever virus. Journal of the American Veterinary Medical Association, 234(7), 883—893. doi:10.2460/javma.234.7.883</ref>, також хвороба тоді поширилась на [[Мадагаскар]]. А от у 1997—1998&nbsp;рр.роках велика епізоотія і епідемія хвороби сталася в Кенії, Сомалі іта [[Танзанія|Танзанії]], а у вересні 2000&nbsp;р.року випадки захворювання були зареєстрованізареєстрували у [[Саудівська Аравія|Саудівській Аравії]] іта [[ЙеменЄмен]]і. На кінець лютого 2001&nbsp;р.року ув Саудівській Аравії було госпіталізованогоспіталізували 884 пацієнтипацієнтів, 124 з них загинуло. У ЙеменіВ зареєстрованоЄмені булозареєстрували 1&nbsp;087 випадків гарячки Ріфт Валлі, 121 хворий помер<ref>[http://wwwnc.cdc.gov/eid/article/8/12/02-0195_article.htm Genetic Analysis of Viruses Associated with Emergence of Rift Valley Fever in Saudi Arabia and Yemen, 2000-01]</ref>. Це була перша зафіксована поява гарячки Ріфт Валлі за межами африканського континенту, що викликало побоювання відносно її можливого поширення в інші частини Азії, Європу і Америку.
[[Файл:Rift valley fever distribution.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Поширення гарячки Ріфт Валлі у Африці на 2006&nbsp;р.<br/>Синім кольором позначені країни з ендемічним поширенням хвороби і сталою передачею, зеленим&nbsp;— країни, в яких відбуваються окремі випадки хвороби.]]
 
== Актуальність ==
Через серйозні наслідки хвороби, можливість виникнення великих епідемій, поширення за межі Африки, гарячку Ріфт Валлі було включено до Міжнародних медико-санітарних правил (ММСП) 2005&nbsp;р., до групи інфекційних хвороб «які становлять особливу національну та регіональну проблему»<ref>[http://www.who.int/ihr/IHR_2005_ru.pdf Международные медико-санитарные правила 2005 года. 2-е издание.]</ref>. Вірус гарячки Ріфт Валлі входить до арсеналу [[біологічна зброя|біологічної зброї]].
 
=== Спалахи хвороби у XXI столітті ===
28 вересня 2016 року ВООЗ повідомила, що у [[Нігер]]і йде спалах гарячки Ріфт Валлі, місцеві медичні заклади зареєстрували від
2 серпня до 22 вересня у районах країни на кордоні з [[Малі]] 64 випадки захворювання у людей, померли 23 з них. У цьому регіоні йде епізоотія гарячки Ріфт Валлі у великої та дрібної рогатої худоби. Влада країни запровадила необхідні протиепідемічні заходи.<ref>WHO. Emergencies preparedness, response. Rift Valley fever in Niger. Disease outbreak news. 29 September 2016 [http://www.who.int/csr/don/29-september-2016-rift-valley-fever-niger/en/]</ref>
== Етіологія ==
{{Картка:Таксономія
| image = Rift Valley Fieber Virus.jpg
| image_width = 150px
| image_caption = Вірус гарячки Ріфт Валлі ([[Електронний мікроскоп|трансмісійна електронна мікроскопія]], віріони позначені стрілками).
| virus_group = V
| ordo = Некласифікований
| species = '''''вірус гарячки Ріфт Валлі (Rift Valley fever virus)'''''
}}
Збудник, вірус гарячки Ріфт Валлі, належить до [[родина (біологія)|родини]] [[Bunyaviridae]], [[рід (біологія)|роду]] ''[[Phlebovirus]]''. ВінЙого також належитьвідносять до [[Екологія|екологічної]] групи [[арбовіруси|арбовірусів]]. Вірус є стійким в лужному середовищі, але швидко гине при [[pH]] < 6,8.
 
ШвидкоЙого інактивуєтьсяшвидко ліпіднимиінактивують розчинникамиліпідні розчинники ([[Діетиловий етер|ефір]], [[хлороформ]], [[натрієвий деоксіхолат]]), низькиминизькі концентраціямиконцентрації [[формалін]]у, але великимивеликі концентраціямиконцентрації [[Гіпохлорит натрію|натрію]] або [[Гіпохлорит кальцію|кальцію гіпохлориту]] (залишковий [[хлор]] повинен перевищити 5000&nbsp;ppm). Виживає при висушуванні, заморожуванні, в [[аерозолі]] при 23&nbsp;°C і 50-85&nbsp;% [[Вологість повітря|вологості]]. Може виживати під дією 0,5&nbsp;% розчину [[фенол]]у при 4&nbsp;°C протягом 6 місяців.
 
== Епідеміологічні особливості ==
[[Файл:Aedes vexans.tif|міні|ліворуч|150пкс|Один з найзначніших розповсюджувачів гарячки Ріфт Валлі&nbsp;— комар ''Aedes vexans''.]]
[[Файл:Jielbeaumadier moustique commun 1 ascq 2014.jpeg|міні|ліворуч|150пкс|Комар ''Culex pipiens'' перед смоктанням крові.]]
Головним активним джерелом є [[комарі]] ''[[Aedes mcintoshi]]'', ''[[Aedes vexans]]'' і ''[[Culex tritaeniorhynchus]]''. Менш активними джерелами вважають ''[[Aedes caspius]]'', ''[[Culex pipiens]]'', ''[[Culex antennatus]]'', ''[[Culex perexiguus]]'', ''[[Culex zombaensis]]'' та ''[[Culex quinquefasciatus]]''. Ще рідше це є комарі роду ''[[Anopheles]]''. Самиця комара здатна передати трансоваріально вірус безпосередньо своєму потомству через яйця, що відкладає, з яких з'являються нові покоління інфікованих комарів. Цим пояснюється безперервна присутність вірусу гарячки Ріфт Валлі у ензоотичних вогнищах<ref>Ензоотія&nbsp;— поширення будь-якої інфекційної хвороби у тварин ву певній місцевості.</ref> і стійкий механізм існування вірусу, адже яйця цих комарів можуть зберігати свою життєздатність ву сухих погодних умовах впродовж декількох років. У періоди випадання масивних опадів місця, де відкладені личинки, часто виявляються затопленими, що сприяє виходу з яєць комарів і швидкому зростанню їх чисельності, а це, в свою чергу, призводить до поширення вірусу серед тварин, кров'ю яких вони харчуються. Стале передавання гарячки Ріфт Валлі у Великій Ріфтовій долині відбувається через певні кліматичні особливості: там переважають низинні поля, що у певні періоди року швидко просякають ґрунтові води, що й призводить до значного виплоду комарів. Крім того, цей географічний район має особливість затримувати хмари, які розряджаються рясними дощами. Крім того, панівними [[Пасати|пасатними]] вітрами у Ріфтовій долині є північні та південні, що переносять комарів на великі відстані, поширюючи, таким чином, гарячку Ріфт Валлі у вільні від неї регіони. Сприяють передачі гарячки Ріфт Валлі й особливості ураження комарів ''[[Culex]]'' філяріями ''[[Wuchereria bancrofti]]''. У циклу розвитку цього [[гельмінтиГельмінти|гельмінту]] відбувається перфорація його личинками шлунку комара, маючи за мету досягти м'язів комахи, при цьому відкривається прямий шлях для вірусу гарячки Ріфт Валлі у слинні залози комара, що робить його інвазивним.
 
Вірус гарячки Ріфт Валлі здатний інфікувати багато видів тварин, призводячи до розвитку тяжких захворювань й серед свійських тварин, включаючи [[Велика рогата худоба|велику рогату худобу]], овець, верблюдів і кіз. Вівці чутливіші до інфекції, чим велика рогата худоба і верблюди. Більше 90&nbsp;% інфікованих ягнят помирає. Показник викиднів серед інфікованих вагітних овець досягає майже 100&nbsp;%. Першим проявом спалаху гарячки Ріфт Валлі серед тварин часто буває хвиля нез'ясовних викиднів серед худоби. Джерелом інфекції є деякі [[гризуни]], дикі жуйні тварини ([[буйволи]], [[антилопи]], [[гну]] тощо), окремі види мавп тощо. Свині, коні, птахи, [[рептилії]] та [[амфібії]] до гарячки Ріфт Валлі стійкі. Як правило, значні епізоотії спостерігаються з періодичністю 10-15 років, що збігається з періодами значних злив, однак між такими епізоотіями є окремі спалахи і, іноді, роки благополуччя, коли не відбуваються захворювання у тварин, а виживання вірусу відбувається у популяції комарів внаслідок трансоваріальної передачі.
[[Файл:Peter's Dwarf Epauletted Fruit Bat area.png|міні|ліворуч|150пкс|Мапа ареалу поширення одного з резервуарів вірусу гарячки Ріфт Валлі&nbsp;— фруктоїдного кажана ''Micropteropus pusillus'', який забезпечує передачу у північних районах Великої Ріфтової долини.]]
[[Файл:Hipposideros caffer, a, Usakos.jpg|міні|праворуч|200пкс|Можливий резервуар вірусу гарячки Ріфт Валлі&nbsp;— кажан ''Hipposideros caffer''.]]
Доказаним резервуаром гарячки Ріфт Валлі є два види кажанів[[кажан]]ів: ''[[Micropteropus pusillus]]'' і ''[[Hipposideros abae]]'', у яких від здорових екземплярів був1987 року виділенийвиділили вірус<ref>Boiro, I.; Konstaninov, O. K.; Numerov, A. D. (1987). «Isolation of Rift Valley Fever Virus from Bats in the Republic of Guinea». Bulletin de la Société de Pathologie Exotique et de ses Filiales (in French) 80 (1): 62-67. PMID 3607999</ref>. Не виключається можливість того, що інші фруктоїдні кажани є резервуаром вірусу гарячки Ріфт Валлі, адже виявлені два резервуарні види живуть тільки у північних районах Великої Ріфтової долини і північно-західних регіонах поширення гарячки Ріфт Валлі.
 
=== Механізми і шляхи передачі ===
Можливе зараження шляхом вдихання аерозолів, що утворилися під час забою інфікованих тварин, при цьому збудник потрапляє в макроорганізм через дрібні пошкодження слизової ротоглотки. Аерозольний шлях передачі призводить часто до інфікування працівників лабораторій.
 
Є фактичні дані, що свідчать про можливість інфікування людини при вживанні не[[Пастеризація|пастеризованого]] або сирого молока інфікованих тварин, при цьому збудник також потрапляє до макроорганізму через дрібні пошкодження слизової ротоглотки.
 
===== Трансмісивний механізм =====
Інфікування людей відбувається також і в результаті укусів інфікованими комарами. Можлива також передача вірусу гарячки Ріфт Валлі мошками, москітами ''[[Phlebotomids]]'', ''[[Eretmapodites]]'', ''[[Mansonia]]'', [[Двокрилі|мухами]]-[[гематофаги|гематофагами]], на кшталт ''[[Stomoxys calcitrans]]''.
 
На сьогодні випадкивипадків передачі цієї гарячки від людини людині не зареєстрованізареєстровано. Немає також повідомлень про передачу хвороби медико-санітарним працівникам при дотриманні стандартних заходів інфекційного контролю.
 
=== Сприйнятливий контингент й імунітет ===
Хворіють сільські жителі або люди, що приїхали у сільську місцевість. УСеред вікових категоріяхкатегорій найбільше страждають діти. Випадків поширення гарячки Ріфт Валлі у міських районах не зареєстровано. Пастухи, фермери, працівники боєнь і ветеринари піддаються підвищеному професійному ризику інфікування. Внаслідок захворювання формується стійкий [[імунітет]], повторні випадки не зареєстровані.
 
== Патогенез ==
Впродовж [[Інкубаційний період|інкубаційного періоду]] первинна [[реплікація]] відбувається при різних механізмах і шляхах передачі у місці проникнення вірусу, регіонарних лімфатичних вузлах. На початку клінічного періоду хвороби виникає [[вірусеміяВірусемія|віремія]], що супроводжується розвитком загальнотоксичного синдрому і обумовлює дисемінацію<ref>Від {{lang-la|disseminatio}}, поширення мікробів або пухлинних клітин з первинного вогнища по організму.</ref> вірусу в органи і тканини. Внаслідок широкої вісцеротропності вірусу у різних органах (головний мозок, печінка, нирки, легені, селезінка, [[надниркові залози]] тощо) виникають фокальні [[некроз]]и, в генезі яких грають роль як цитопатичні властивості вірусу, так й імунні процеси.
Найбільш виражені дистрофічні і некротичні зміни виявляють у [[гепатоцит]]ахпечінкових клітинах-гепатоцитах (особливо у дітей, доходячи до рівня тотального гепатонекрозу), ниркових клубочках і епітелії канальців нирок, що супроводжується розвитком функціональної недостатності печінки і нирок. Закономірно пошкоджується [[ендотелій]] судин, часто розвивається тромбогеморагічний синдром, в генезі якого велике значення відводять імунопатологічним процесам. Судинні пошкодження лежать в основі ураження [[сітківка|сітчастої оболонки ока]], аж до її відшарування. У випадках загибелі хворих від [[енцефаліт]]у у тканинах мозку виявляють вогнища некрозу і запальної мононуклеарної інфільтрації. У вогнищах некрозу часто виявляють присутність вірусу.
 
== Клінічні прояви ==
==== Легкий перебіг ====
У [[МКХ-10]] вирізняють «Гарячку Ріфт Валлі» (код А92.4) у розділі «Вірусні гарячки, породжені членистоногими, і вірусні геморагічні гарячки».
[[Інкубаційний період]] триває від 2 до 6 днів. Дуже часто інфіковані люди або не мають ніяких проявів (субклінічна форма), або у них розвивається легка форма хвороби, при цьому раптово з'являється псевдогрипозна гарячка, м'язовий біль, ломота в тілі, головний біль.
У деяких пацієнтів розвивається менінгізм з помірною ригідністю потиличних м'язів, світлочутливістю, втратою апетиту і блюванням.
Зазвичай прояви хвороби у при такому перебігу зберігаються від 4 до 7 днів.
 
==== Тяжкий перебіг ====
Тоді як більшість випадків захворювання людей перебігають відносно легко, у незначної долі пацієнтів відзначаєтьсявідзначають тяжкий перебіг. Зазвичай в такому випадку має місце поява одного або сполучення декількох з трьох явних синдромів: очна форма (у 0,5-2&nbsp;% паціентів серед усіх захворілих), менінгоенцефалітична форма (менш ніж у 1&nbsp;%) або геморагічна форма (менш ніж у 1&nbsp;%).
[[Файл:Macula.svg|міні|праворуч|150пкс|Фотографія [[Сітківка|сітківки]] людського [[око|ока]] з накладними діаграмами, що показують розташування і розміри [[жовтаЖовта пляма|жовтої плями (макули)]], [[Сітківка#Судини сітківки, жовта пляма|ямки]] і диска [[Зоровий нерв|зорового нерва]].]]
 
===== Очна форма =====
При цій формі хвороби звичайні симптоми, що їх спостерігають і при легкому перебігу, але відбувається зміна перебігу через ураження сітківки очей. Як правило, ураження очей відбуваються через 1-3 тижні після появи перших симптомів гарячки Ріфт Валлі. Пацієнти зазвичай скаржаться на розпливчатий або ослаблений зір. Через 10-12 тижнів хвороба може пройти сама по собі без яких-небудь тривалих наслідків. Проте при ураженнях [[Жовта пляма|жовтої плями]] у 50&nbsp;% хворих відбувається постійна втрата зору - [[сліпота]]. Смерть серед пацієнтів з однією лише очною формою хвороби відбувається казуїстично.
 
===== Менінгоенцефалітична форма =====
Розвиток цієї форми хвороби зазвичай відбувається через 1-4 тижні після появи перших симптомів гарячки Ріфт Валлі. Клінічні прояви включають сильний головний біль, втрату пам'яті, галюцинації, сплутану свідомість, дезорієнтацію, запаморочення, судоми, летаргію і [[Кома (медицина)|кому]]. Виявляють [[менінгеальні симптоми]] і вогнищеві неврологічні симптоми ураження [[черепні нерви|черепно-мозковихчерепних нервів]]. Пізніше (більш ніж через 60 днів) можуть настати й неврологічні ускладнення. Смертність серед пацієнтів з однією лише цією формою хвороби низька, але залишкові неврологічні явища, які може бути тяжкими, зустрічаються часто.
 
===== Геморагічна форма =====
Прояви цієї форми з'являються через 2-4 дні після початку хвороби. Спочатку маніфестують ознаки тяжкого пошкодження печінки, [[жовтяницяЖовтяниця (медицина)|жовтяниця]], потім&nbsp;— ознаки геморагічного синдрому: блювання кров'ю, криваві випорожнення, червоний висип або синці внаслідок крововиливів у шкіру, кровотечі з носа і ясен, менорагії<ref>Кровотечі з матки.</ref> і кровотечі з місць венепункцій. Смерть зазвичай настає через 3-6 днів після появи геморагічних проявів.
 
== Ускладнення й прогноз ==
Хвороба зазвичай закінчується одужанням, летальні наслідки спостерігається рідко (1-1,5&nbsp;% випадків), проте при тяжкому перебігу показники [[Летальність|летальності]] коливаються від 5 до 16&nbsp;%, досягаючи навіть 50&nbsp;% при геморагічних проявах. Можлива інвалідізація через сліпоту, [[парез]]и й [[параліч]]і.
{{Медпопередження}}
 
 
=== Специфічна діагностика ===
Підтвердження діагнозу у людей ґрунтується на виявленні [[антитіло|IgM]] в крові і цереброспінальній рідині шляхом [[імуноферментний аналіз|ІФА]], прямому виділенні вірусу з крові, тканин за допомогою лабораторних тварин й на культурі клітин. ВикористовуєтьсяВикористовують [[полімеразнаПолімеразна ланцюгова реакція|подімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР)]].
У тварин досліджують під мікроскопом органи і секрети тіла.