Ковалівка (Полтавський район): відмінності між версіями

З [[1921]] по [[1926]] рік на півострові в заплавах річок [[Свинківка (річка)|Свинківки]] і Коломака, де до жовтневої революції знаходилася центральна садиба панів Трепке, розміщувалась [[Колонія імені Максима Горького|дитяча трудова колонія імені Максима Горького]]&nbsp;— [[Виховання|виховний]] заклад для [[Дитина|неповнолітніх]] [[Правопорушення|правопорушників]], який очолював [[педагог]] і [[письменник]], один із засновників радянської системи дитячо-підліткового виховання [[Макаренко Антон Семенович|Антон Семенович Макаренко]]<ref>[http://poltavahistory.inf.ua/facts_r_4_3.html Немцы полтавщины в конце XIX начале XX столетий.] {{ref-ru}}</ref>. Колоністи осво­їлиосвоїли 40 [[гектар]]ів землі, збудували ферму, налагодили побут, у майстернях навчали­сянавчалися [[Столярство|столярувати]], працювати в [[Кузня|кузні]], ремон­туватиремонтувати та шити взуття й одяг, виготовляти кошики з лози та доріжки із рогозу. У [[1926]] році школа переїхала у село [[Куряжанка|Куряж]] під [[Харків|Харковом]].

На її місце в Ковалівку була переведена [[Дитяча колонія імені Короленка]]. Про цей заклад відомо дуже мало, хоча він у багатьох відношеннях не посту­павсяпоступався макаренківському. Ця колонія була заснована у [[Копили|Трибах]] майже на рік раніше від колонії імені Горького «Лігою врятування дітей», почесним головою якої був [[письменник]], [[журналіст]], публіцист і [[громадський діяч]] [[Короленко Володимир Галактіонович|Володимир Галактіонович Короленко]]. Її вихованцями були діти молодшого шкільного віку та підлітки. Колонія організувала на своїй території школу-чотирирічку і відкрила вільний доступ у неї селянським дітям.

У [[1942]] році, під час німецько-нацистської окупації, гітлерівці провели масові арешти жителів села і розстріляли 18 ковалівців, а відступаючи у вересні [[1943]] року, зігнали в корівник 44 стариків, жінок і дітей, потім і тих, хто ще залишився живим, і спалили. 71 жителя села окупанти вивезли на [[Остарбайтери|примусові роботи до Німеччини]]. Визволено село [[21 вересня]] [[1943]] року 26-м гвардійським повітрянодесантним стрілецьким полком [[9-ата гвардійська повітрянодесантна дивізія|9-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії]]. У [[сквер]]і в центрі села у [[1954]] році споруджено обеліск в пам'ять про земляків, які полягли на фронтах [[Друга світова війна|Другої світової війни]], а у [[1956]] році відкрито пам'ятний знак на братській могилі жертв фашизму і воїнів, загиблих при звільненні села. Тут же споруджено пам'ятник на місці розправи над учасниками селянських заворушень 1902 року ([[1952]]&nbsp;р.).