Тутуль Шіу: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 4:
== Походження ==
Веде свій початок від
Власне їх ім'я
== Заснування держави ==
Відповідно до їхніх власних перекаів спочатку мешкали в країні з науатланською назвою ''Тулапан Чіконахт'ан'' («Дев'ять країн Річки Очеретів»). На думку майяністів ця місцевість, швидше за все, розташовувалася в низов'ях річок [[Усумасинта]] і Гріхальва. Потім, після 40 або 80-річних поневірянь безлюдними і безводними місцевостями Юкатану Тутуль Шіу прийшли в місцевість Чак-Набітон, в якій більшість сучасних дослідників вдачають пагорби Пуук. Очолював їх вождь на ім'я [[Ах-Куй-Ток']] («Філін з Кремніевими Вістрями»).
Дату
Відповідно до свідчень зібранним [[Дієго де Ланда|Дієго де Ландою]] та відомостей з Чилам-Балама, Тутуль Шіу вимушені були визнати зверхність держави тольтеків зі столицею в [[Чичен-Іца|Чичен-Іці]]. Натомість отримали титул [[халач-вінік]]. Разом з тим вони займалися розбудовою власної держави. Достеменно невідомо: Тутуль шіу заснували Ушмаль з самого початку або захопили існуюче поселення інших майя, де з часом звели свою столицю.
▲Дату повияви Тутуль шіу на юкатані — к'атун 10 Ахау (вказано в [[Чилам-Балам]]) — співвідносять з європейським счисленням — 909—928 роками. Це бачиться прийнятною і найбільш узгодженою датою появи Шіу в Юкатані. Інші вчені дотримується найбільш ранніх дат і вважають, що одна група Тутуль Шіу на чолі з [[Холон-Чан-Тепеу]] прибула до Чак Новітан у 1008 році, а інша на чолі з [[Ах-Суйток Тутуль Шіу]] заснувала [[Ушмаль]] (в області, що є сусідами з передбачуваним Чак Новітаном) в 987—1007 роках.
== Боротьба за владу ==▼
З посилення власної ваги на півострові, збельшенням надходжень від торгівлі сприяло політичним амбіціям представників династії. В середині XII ст. їх держава зі столицею в Ушмалі являла значну силу. Втім Тутуль Шіу не могли самостійно протистояти володарям Чичен-іци. Тому у 1185 році Тутуль Шіу уклали союз з Майяпаном та Ісамалєм, який отримав назву Майяпанська ліга. У 1194 році союзники — Чан-Токіль Тутуль Шіу, халач-вінік Ушмаля, Хунакеель, халач-вінік Майяпану, Ах-Вуліль, халач-вінік Ісамаля, утворили коаліцію й виступили проти Чичен-Іци. Того ж року війська Ушмаля у битві поблизу Чикін-Чеена («Західного колодязя») завдали рішучої поразки війська на чолі із Хапай-Каном, верховним жерцем Чичен-Іци. Потім брали участь у захоплені й плюндруванні Чичен-Іци.
Тутуль шіу зуміли скинути залежність від Чичен-Іци, але тут же вступили у бортьбу за гегемонію з [[Майяпан]]ом. З одного боку вдалося відбити наступ останнього, з іншого — відмовитися від прагнення контролювати Юкатан. Становище держави Тутуль Шіу в цей час не достатньо вивчено, втім напевне Ушмаль вимушен був визнавати першість Майяпану.
Тому наприкінці 1220-х років війська Тутуль Шіу підтримали Кокомів в боротьбі за владу в Майяпані, розраховуючи послабити суперника й стати гегемонами півострова. Але Кокоми, затвердившись в Майяпані, зуміли нав'язати Тутуль Шіу свою владу. Останні знову вимушені були визнати зверхність Майяпану.
▲== Боротьба за владу ==
До середини XV ст. війська Ушмаля брали участь в усіх походах Майяпану, зберігає свій підлеглий статус. Але у 1441 році, скориставшись амбіціями Кокомів, що бажали ще більше посилити свій вплив й централізацію імперії, халач-вінік [[Ах-Шупан Тутуль-Шіу]] прихилив на свій бік численних васалів Майяпану. після цього пвстав, знищив військо Кокомів, захопив їх столицю, знищивши усіх представників ворожої династії (окрім одного, що заснував нову державу в Сотуті).
Деякий час Тутуль Шіу намагалися затвердитися в Майяпані й замінити Кокомів в якості гегемонів Юкатану, проте їх амбіції призвели лише до розпаду єдиної майяської держави Юкатану. У 1461 році Тутуль шіу остаточно відмовилися від боротьби за Майяпан.
== Занепад ==
{{main|Іспанське завоювання Юкатану}}
Наприкінці XV ст. володар Тутуль Шіу внаслідок великої епідемії, яка завдало значної шкоди держави й самій династії — переніс столицю з Ушмаля до [[Мані]]. Було укладено союзи з державами Хокаба (династі Івіт) й Ах-К’-н-Чель (династія Чель) проти коаліції на чолі з Сотутою (династія Кокомів). Разом з тим боротьба за гегемонію на Юкатані з
У 1520-х роках з огляду на загрозу з боку іспанських конкістадорів Тутуль Шіу на деякий час замирилися зі своїми суперниками — майяськими держави, що дозволило до 1531 року вигнати загарбників із земель майя. Втім після цього царство тутуль шіу зазнало епідемії та природних катастроф. У 1536 році їх володаря Ах-Сійяха було підступно вбито Кокомами. Цей підступ призвів до переходу Тутуль шіу на бік іспанців, що зрештою у 1542—1545 роках сприяло підкореню усього Юкатану Іспанській короні.
Представники династії незабаром хрестилися, визнали зверхність короля Іспанії. Разом з тим їх держава припинило своє існування. Сам рід зберіг особисті володіння, проте в межах колишньої держави Тутуль Шіу почали діяти католицькі місіонери.
== Відомі представники ==
* Ах-Куй-Ток' (д/н-1007), засновник держави
* Холон-Чан-Тепеу, вождь в Ча-Новітані
* [[Чан-Токіль]] (д/н-1210), сприяв занепаду Чичен-Іци
* Ах-Шупан (д/н-1485), повалив владу Кокомів
* [[Ах-Ц’ун Тутуль-Шіу|Ах Ц’ун]] (д/н-1498), переніс столицю до Мані
* Ах-Оп Шіу
* На-П’оль Шіу
* [[Ах-Сійях Тутуль-Шіу|Ах-Сійях Шіу]] (д/н-1536), успішно боровся проти іспанців, загинув від Кокомів
* [[Мо-Чан Тутуль-Шіу|Мо-Чан]] (в крещені Дон Мельчор(д/н-1545), сприяв підкореню Юкатану іспанцями
* К’у’кум Шіу (Дон Франсиско де Монтехо Шіу), останній правитель держави
* Гаспар Антоніо Шіу, історик, автор праці «Відомості з Юкатану».
== Джерела ==
* Yucatan Before and After the Conquest, by Diego de Landa/ William Gates, traductor and editor. 1937. Pp.121-123
* Mayapan, Yucatan, Mexiko // Ed. By R. Pollock, R.L. Roys, T. Proscouriakoff.- Washington, 1962.
* Roys R.L. The Book of Chilam Balam of Chumayel.- Washington, 1967.
* Daneels, Annick. Settlement History in the Lower Cotaxtla Basin//Olmec to Aztec Settlement Patterns in the Ancient Gulf Lowlands, editado por Barbara L. Stark and Philip J. Arnold. Tucson. 1997. P.249
* Restall, Mathew. The People of the Patio: Ethnohistoric Evidence of Yucatec Maya Royal Courts//Royal Courts of the Maya. Volume two: Data and Case Studies . Boulder, CO, 2001.
* Lira López, Yamile. Arqueología del valle de Maltrata, Veracruz: resultados preliminares. México, 2004. Pp. 137-139
[[Категорія:Халач-вінікі Ушмаля]]
|