Серце пітьми: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 34:
== Сюжет ==
[[Файл:VingtAnnees 289.jpg|180px|thumb|right|Бельгійська станція на р. Конго (1889)]]
На борту яхти ''«Неллі»'', яка стала якорем у гирлі Темзи, поблизу Ґрейвсенду, Чарлі Марлоу в позі замисленого Будди розповідає своїм приятелям-морякам про те, як йому довелося стати прісноводним моряком — шкіпером річкового пароплаву бельгійської торгової компанії, що спеціалізувалась на слоновій кістці. Головним завданням Марлоу було здійснити мандрівку горіріч річки Конго, щоб повернути назад до цивілізації найпродуктивнішого агента Курца, який обіймав важливу посаду в факторії та відправляв слонівки стільки, ''«як усі інші агенти разом взяті»''{{sfn|Астролябія|2015|page=36}}. Курц був легендарною особою та світочем прогресу. Але всі ці уявлення враз розвіялися, коли Марлоу таки добрався до Курцової станції . Цей ''«найкращий представник цивілізації»'' силою зброї забирав в автохтонного населення слонівку та навіть проголосив себе їхнім богом. ''«Душа його була душею шаленця. Закинута в ці дикі нетрі, вона заглянула в себе і — їй-бо! — збожеволіла»''{{sfn|Астролябія|2015|page=128}}. Марлоу не вдалося повернути Курца назад до цивілізації, адже той, будучи при смерті, віддав Богу душу під час їхньої зворотньої подорожі вниз по річці. А останніми словами Курца стали: ''«Жах! Жах!»''.
== Критика ==
[[Файл:Chinua Achebe - Buffalo 25Sep2008 crop.jpg|170px|thumb|left|Чінуа Ачебе (1975 рік)]]
1975 року нігерійський письменник [[Чинуа Ачебе|Чінуа Ачебе]] заявив, що Конрадів роман є ''«образливою та жалюгідною книгою»'', яка [[Дегуманізація|дегуманізує]] африканців.<ref> Watts, Cedric (1983). "'A Bloody Racist': About Achebe's View of Conrad". The Yearbook of English Studies. 13: 196.</ref> Він також стверджував, що «Серце пітьми» — твір ''«чортового расиста»''.{{sfn|Wordsworth Classics|1998|page=Introduction 14}} В одному з його інтерв'ю Чінуа Ачебе каже:
{{цитата|''Читаючи “Серце темряви”, – а це дуже і дуже високо оцінена книга, – я зрозумів, що я є одним з тих дикунів, що стрибали і танцювали на березі''.<ref> ІНШОКУЛЬТУРНИЙ ТЕКСТ У МЕЖАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СВІДОМОСТІ (РОМАН Ч. АЧЕБЕ “РОЗПАД” ст.358</ref>.}}
== Екранізації ==
[[Файл:LeonRom.jpg|170px|thumb|right|Леон Ром, можливий прототип Курца]]
Найбільш відомою адаптацією роману вважається фільм «[[Апокаліпсис сьогодні]]» 1979 року. Була використана основна сюжетна лінія, головні герої, деякі діалоги, але місце дії перенесено з Конго до [[В'єтнам]]у та [[Камбоджа|Камбоджі]] часів [[Війна у В'єтнамі|війни у В'єтнамі]].<ref>{{cite news |accessdate=2008-09-29|url=http://www.nytimes.com/2001/08/03/movies/critic-s-notebook-aching-heart-of-darkness.html |title= Aching Heart Of Darkness |work=[[The New York Times]]|language=англ. |date=August 3, 2001 |author=Scott, A. O. }}</ref>. У документальному фільмі про зйомки «Серця темряви: апокаліпсис режисера» описуються основні проблеми, які Ф. Ф. Коппола та команда були вимушені подолати, щоб фільм таки дійшов до екранів. Деякі з цих проблем відзеркалювали теми книги.
| |||