Ласло Бардошші: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Unikalinho перейменував сторінку з Ласло Бардошші на Бардошші Ласло: За ВП:ІС#Персоналії: угорець
Немає опису редагування
Рядок 44:
| Commons =
}}
 
'''ЛаслоЛа́сло БардошшіБа́рдошші''' ({{lang-hu|Dr. bárdosi Bárdossy László}} *[[10 грудня]] [[1890]], [[Сомбатхей]], [[Угорщина]] — †[[10 листопада]] [[1946]], [[Будапешт]]) — [[Угорці|угорський]] [[дипломат]], [[прем'єр-міністр]] [[Угорщина|Угорщини]] в [[1941]]-[[1942]] рр.
 
== Біографія ==
Народився в заможній родині. Почав кар'єру, отримавши посаду в міністерстві з релігійних справ. У [[1920]] рці перейшов на роботу в міністерство закордонних справ, де керував департаментом преси в [[1924]]-[[1931]] р.. У [[1931]]-[[1934]] він рр. служив співробітником повноважного представництва Угорщини в [[Лондон]]і. У [[1934]] році став послом в [[Румунія|Румунії]]. У лютому [[1941]] р. Бардошші був призначений міністром закордонних справ в уряді [[Пал Телекі Пал|Пала Телекі]].
 
Після самогубства Телекі [[3 квітня]] [[1941]] Бардошші був негайно призначений на посаду прем'єр-міністра, зберігши за собою посаду міністра закордонних справ. На чолі уряду Бардошші проводив виражену пронімецьку політику, вважаючи, що союз зіз [[НімеччинаТретій Рейх|Німеччиною]] дозволить Угорщині повернути землі, відібрані поза [[Тріанонський договір|ТріанонськомуТріанонським договорудоговорои]].
Народився в заможній родині. Почав кар'єру, отримавши посаду в міністерстві з релігійних справ. У [[1920]] перейшов на роботу в міністерство закордонних справ, де керував департаментом преси в [[1924]]-[[1931]]. У [[1931]]-[[1934]] він служив співробітником повноважного представництва Угорщини в [[Лондон]]і. У [[1934]] став послом в [[Румунія|Румунії]]. У лютому [[1941]] Бардошші був призначений міністром закордонних справ в уряді [[Пал Телекі|Пала Телекі]].
 
Після самогубства Телекі [[3 квітня]] [[1941]] Бардошші був негайно призначений на посаду прем'єр-міністра, зберігши за собою посаду міністра закордонних справ. На чолі уряду Бардошші проводив виражену пронімецьку політику, вважаючи, що союз з [[Німеччина|Німеччиною]] дозволить Угорщині повернути землі, відібрані по [[Тріанонський договір|Тріанонському договору]].
 
У питаннях внутрішньої політики Бардошші виявився прихильником крайніх правих ідей, переслідуючи комуністів і євреїв. За наполяганням Бардошші в серпні [[1941]] був прийнятий Третій єврейський закон, серйозно обмежив можливості євреїв займатися підприємництвом і отримати роботу, а також заборонив їм вступати в шлюб або займатися сексом з неєвреями.
 
Після нападу Німеччини на СССР регент Хорті не рекомендував Бардошші втягувати країну в чергову війну. Проте [[26 червня]] [[1941]] р. угорське місто Кашшая (нині [[Кошице]] у [[Словаччина|Словаччині]]) піддалося бомбардуванню, і угорський уряд оголосив про те, що це були совєтськіhflzycmrs бомбардувальники. Після цього Бардошші оголосив війну СССР, порушивши цим Конституцію Угорщини, яка вимагала санкції парламенту на оголошення війни. Після атаки [[Японія|Японії]] на [[Перл-Харбор]] [[7 грудня]] [[1941]] р. Бардошші не поспішав оголошувати війну [[Сполучені Штати Америки|США]], проте під тиском Німеччини зробив це [[13 грудня]] [[1941]] знову без санкції парламенту.
 
[[7 березня]] [[1942]] р. регент Хорті змусив Бардошші піти у відставку. Причини такого рішення невідомі, проте в якості можливихможливими варіантівваріантами історики називають нездатність Бардошші протистояти вимогам Німеччини, його постійні поступки правим і напрямок все нових угорських військ на совєтськийрадянський фронт. Можливо, не менш важливою причиною було те, що Бардошші не дав Хорті узаконити схему призначення його сина, Міклоша Хорті-молодшого, на посаду регента в разі смерті Хорті.
 
Після закінчення [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Бардошші був заарештований і засуджений Народним трибуналом в листопаді [[1945]] за військові злочини і співпрацю з нацистами до смертної кари. Розстріляний в [[Будапешт]]і в [[1946]].
 
== Джерела ==
 
* Clementis-Záhony Botond, «Bárdossy Reconsiderd: Hungary’s Entrance into World War II» In: ''Triumph in Adversity''. New York, 1988.
* Nandor F. Dreisziger: «A Dove? A Hawk? Perhaps a Sparrow: Bárdossy Defends his Wartime Record before the Americans, July 1945,» in ''Hungary Fifty Years Ago'', N.F. Dreisziger ed. (Toronto and Budapest: special issue of the Hungarian Studies Review, Vol. XXII, Nos. 1-2, 1995), pp. 71-90.
Рядок 68 ⟶ 67:
 
== Посилання ==
 
* [http://www.arts.u-szeged.hu/legegyt/oktatok/Karsai_Laszlo/TheFatefulYear1942_hun.htm The Fateful Year: 1942 in the Reports of Hungarian Diplomats]
* [http://mek.niif.hu/06100/06153/06153.pdf The war crimes trial of Hungarian Prime Minister László Bárdossy]
 
[[Категорія:{{Прем'єр-міністри Угорщини]]}}
{{DEFAULTSORT:Бардошші}}
 
{{DEFAULTSORT:Бардошші Ласло}}
[[Категорія:Прем'єр-міністри Угорщини]]
[[Категорія:Народились 10 грудня]]
[[Категорія:Народились 1890]]
Рядок 80 ⟶ 78:
[[Категорія:Померли 1946]]
[[Категорія:Померли в Будапешті]]
[[Категорія:ПолітикиУгорські політики]]
[[Категорія:Прем'єр-міністри Угорщини]]
[[Категорія:Міністри]]
[[Категорія:Міністри закордонних справ Угорщини]]